У висновках викладені основні найбільш важливі науково-теоретичні та практичні результати, отримані на основі здійсненого дослідження. 1. Звернено увагу на те, що характер наукових праць, пов’язаних з дослідженням зобов’язань, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю , майну фізичної особи або майну юридичної особи, в цілому, у першу чергу, зумовлений тим визначальним фактором, що зазначені зобов’язання аж до прийняття 16 січня 2003 року ЦК України, ніяк окремий інститут цивільного законодавства, ніяк певна, чітко визначена категорія цивілістики не були відомі вітчизняному цивільному праву. Разом з тим, у дослідженнях пов’язаної з цим проблематики автором з певною мірою умовності виділено кілька етапів, для кожного з яких властиві свої особливості наукового підходу, які впливають на напрямок та характер дослідження. 2. Порівняння норм глави 81 ЦК України та відповідних норм цивільного законодавства інших країн дозволив автору зробити висновок, що на формування відповідних положень українського цивільного законодавства помітний вплив справили як римське приватне право, так і більш пізні правові системи, перед усім європейські. 3. Встановлено, що зобов’язання які виникають у зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, належать до не договірних зобов’язань. При цьому вони є не деліктними зобов’язаннями в точному змісті цього слова, а можуть бути оцінені як нібито–деліктні зобов’язання, оскільки мають відмінності від деліктних правовідносин за різновидами, суб’єктним складом, підставами та умовами виникнення, характером правових наслідків та ін. 4. Сформульовано поняття зобов’язань, що виникають у зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, яке виглядає таким чином: в силу зобов’язання, що виникає внаслідок створення загрози завдання шкоди в майбутньому, особа, яка створює таку загрозу (боржник), зобов’язана припинити відповідну протиправну діяльність, а інші особи, цивільним правам та інтересам яких створена загроза заподіяння шкоди в майбутньому (кредитори), мають право вимагати припинення діяльності (бездіяльності), що створює таку загрозу (небезпеку) завдання шкоди, а у випадку виникнення шкоди внаслідок невиконання зазначеної вимоги – вимагати її відшкодування 5. Звернено увагу на те, що зміст зобов’язань, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи базується на праві зацікавленої особи вимагати усунення загрози від того, хто її створює, і обов’язок останнього усунути загрозу, а у випадку виникнення шкоди внаслідок невиконання цієї вимоги – відшкодувати завдану шкоду. Усунення загрози може полягати як у припиненні дій, якими створюється небезпека, так і в активному здійсненні дій (у випадках, коли причиною небезпеки є бездіяльність). 6. Встановлено, що підставою виникнення зобов’язань, у зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи є факт створення загрози заподіяння шкоди в майбутньому. В силу зобов’язання відшкодувати заподіяну неусуненням небезпеки шкоди, боржник (особа, яка створила загрозу, або суб’єкт, вказаний у законі) зобов’язаний відшкодувати завдану шкоду, а інша кредитор (потерпілий) вправі вимагати від боржника відшкодування такої шкоди. Підставою виникнення зазначених зобов’язань є юридичний склад, який охоплює: створення загрози, неусунення загрози, завдання шкоди внаслідок існування такої загрози. 7. Доведено, що сутністю даних правовідносин є покладення на особу, яка створила загрозу і не усунула її на вимогу заінтересованої особи, цивільно–правової відповідальності, котра у цьому випадку, як і юридична відповідальність взагалі, виступає важливим засобом забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. 8. Встановлено, що цивільно–правова відповідальність за виникнення шкоди в результаті неусунення загрози, створеної життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичних осіб, визначається як покладення на особу, яка винна у створенні загрози і не усунула її на вимогу заінтересованої особи, негативних майнових наслідків її поведінки, котре супроводжується осудом поведінки правопорушника і має метою захистити інтереси потерпілого. 9. Визначено умови виникнення даного виду зобов’язань. Шкода є необхідною умовою цивільно–правової відповідальності за неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Іншою істотною умовою такої відповідальності є протиправна дія особи, яка створили таку загрозу заподіяння шкоди. Умовами відповідальності особи за неусунення загрози заподіяння шкоди, є також, по–перше, причинний зв’язок між її дією (бездіяльністю) і небезпекою завдання шкоди, і, по–друге, причинний зв’язок між створеною небезпекою і шкодою, яка виникла. Крім того, умовою відповідальності особи, яка створила загрозу життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичних осіб, є наявність її вини у створенні загрози, а відтак і у невиконанні вимоги усунути цю загрозу. 10. Запропоновано зміни до цивільного законодавства з метою його удосконалення у сфері регулювання відносин, пов’язаних із виникненням зобов’язань у зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Зокрема зазначається, що хоча глава 81 ЦК України, в цілому, досить вдало визначає порядок, підстави та умови виникнення відповідних зобов’язань, але, разом із тим, положення окремих її статей потребують уточнень або доповнень. |
