Дисертація є закінченим самостійним науковим дослідженням, у якому вирішене актуальне наукове завдання із з’ясування закономірностей формування тектонічних розривів Донецько-Макіївського району та прогнозу гірничо-геологічних умов відпрацювання вугільних родовищ. У ході виконаних дисертаційних досліджень були отримані наступні результати і висновки, які становлять науковий і практичний інтерес. 1. У геологічній структурі Донецько-Макіївського району вперше були виділені як самостійний морфолого-кінематичний тип зсуви і зсувні зони різних структурних рівнів. У сучасній геологічній структурі вони проявлюються як «тектоносмуги» (зони сколювання). 2. Для Донецько-Макіївського району характерні зсуви і зсувні зони двох сполучених орієнтувань: північно-західні - субширотні (аз.пр.300-270) - праві і субмеридіональні (аз.пр. 320-350) - ліві. Залежно від послідовності утворення виділяються пов'язані з ними деформації: - попередні утворенню зсувної зони (складки і похилі насуви у надзсувній зоні); - деформації основної стадії, пов'язані з утворенням і розвитком зсувної зони (R',R,Р, L- сколи); - деформації, обумовлені переміщенням уздовж зсувної зони (системи дрібних похилих насувів і скидів у крилах зони). 3. Обчислена істинна амплітуда зрушення по окремих зсувах і зсувних зонах на порядок перевищує видиму, вертикальну складову. За довжиною і амплітудою зрушення розриви цього класу не поступаються найбільшим насувам Донецько-Макіївського району. 4. Виконані тектонофізичні реконструкції дозволили відновити орієнтування осей як одночасного із складчастістю (герцинського), так і наймолодшого для району – альпійського поля напруг-деформацій. Для більш давнього, одночасного із складчастістю поля вісь найбільшого подовження орієнтована по аз.пр.300-305, вісь максимального скорочення – аз.пр.25. Поле новітніх напруг-деформацій для району, у цілому, характеризується субгоризонтальним положенням осей стиску-розтягнення, скорочення-подовження. Вісь стиску s3, наймолодшого з відновлених полів, орієнтована в ПнЗ-ПдС напрямку за аз.300-320, а вісь розтягання s1 - у ПнС-ПдЗ напрямку за аз.230. 5. Встановлено просторову зональність наймолодшого поля деформацій у межах Донецько-Макіївського району. Виділені зони поздовжні стосовно басейну. Центральна з них характеризується зсувним типом поля деформацій і просторово сполучається з виділеною зоною правого регіонального зсуву, північно-східна - вскидовим, а південно-західна - скидовим. 6. Симетричність зсувних зон наймолодшому з реконструйованих полів, а також аналіз вікових взаємин зсувів та інших елементів геологічної структури дозволяє вважати зсуви наймолодшими деформаційними елементами гірського масиву. Вони є «наскрізними» деформаціями стосовно до інших елементів геологічної структури району. Тобто, ні просторове положення, ні орієнтування, ні механізм утворення зсувних зон та розривів що складають їх структурний парагенезис не залежать від умов утворення і формування інших тектонічних структур району. Вони цілком визначаються останніми за часом регіональними полями напруг і деформацій. 7. Більшість малоамплітудних розривів Донецько-Макіївського району, сконцентрована в «тектоносмугах» (зсувних зонах сколювання). Їхній прогноз спрощується, якщо прогнозувати цілі зони, а не окремі, належні до їхнього складу розриви. При прогнозі можна використовувати наступні особливості зсувних зон: - витримане орієнтування в межах усього району; - значну довжину по падінню і простяганню, кулісоподібність при крутому або субвертикальному падінні; - «наскрізний» характер зсувних зон; - характерний структурний парагенезис. 8. Зсувами, як наймолодшими й активними в сучасному полі напруг структурами, контролюється основна маса газодинамічних явищ, обвалів порід і завалів гірничих виробок. Викиди при цьому сконцентровані не тільки у зсувних зонах, але й, у більшій мірі, на площах розвитку пошарових компенсаційних дислокацій (крихких і плікативних) у їхніх крилах. Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах: 1. Павлов І.О., Бурлуцький М.С. Сдвиги и сдвиговые зоны Донецко-Макеевского района.//Уголь Украины. – 2003. - №7. – С.37-39. 2. Бурлуцький М.С., Павлов І.О. Особенности мелкоамплитудной тектоники Донецко-Макеевского района.//Уголь Украины. – 2004. - №1. – С.43-46. 3. Корчемагін В.О., Шамаєв В.В., Павлов І.О., Сокуренко М.В.Тектонические поля деформаций и напряжений в развитии подземной инфраструктуры Донецко-Макеевского района.// Зб. наукових праць НГА України. – Дніпропетровськ: НГАУ, 1998. – т.3. - №3. – С.158-162. 4. Корчемагін В.О., Ємець В.С., Павлов І.О., Нецвітаєв С.Г., Селівьорстов К.В., Черноусенко В.В. Tektonophysikalische Besonderheit regionaler Strungen Eurasiens.// Zeitschrift fr geologische Wissenschaft. – 1996. – №3/4– S.335-342. 5. Корчемагін В.О., Шамаєв В.В., Павлов І.О. Сдвиги и сдвиговые зоны Донецко-Макеевского района.// Тектонофизика сегодня (за матеріалами конференції присвяченої 80-річчю М.В.Гзовського). – М.: ОІФЗ РАН, 2002. – С.384-388. 6. Корчемагін В.О., Павлов І.О. «Изучение структурно-тектонофизических характеристик поля шх.им. газеты «Соц.Донбасс».//Зб.тез доповідей науково-технічної конференції по завершеним НДР. – Донецьк: ДПІ, 1991. – С.33. Особистий внесок автора в роботах: 1 – аналіз геологічної структури, виділення зсувних зон, кількісний аналіз розподілу викидів, висновки; 2 – аналіз геологічної структури, виділення та опис зсувних зон та їх структурного парагенезису; 3 – збір і обробка первинного матеріалу, тектонофізичні реконструкції, структурна прив'язка виділених зон деформацій; 4 – збір, обробка та інтерпретація первинних матеріалів; 5 – аналіз геологічної структури та виділення зсувних зон, структурна прив’язка раптових викидів; 6 - збір, обробка первинних матеріалів, реконструкція параметрів поля напружень. | 