Анотація до роботи:

Колотілова О. І. Зв'язки між активністю амінергічних нейронів стовбура мозку і ЕЕГ у кішки: модифікації під впливом бемітилу– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

У дослідах на ненаркотизованих кішках в стані неспання, при використовуванні методів позаклітинного відведення імпульсної активності та реєстрації масової електричної активності виявлено що: при спокійному розслабленому стані тварини ФІА НА-нейронів ГП більшою мірою взаємозв'язана з розвитком альфа-ритму в ЕЕГ, тоді, як СТ-нейрони ЯШ переважають в більш тісному взаємозв'язку з бета-ритмом ЕЕГ; одержані в результаті дослідження факти свідчать про активну участь амінергічних систем у формуванні індивідуального патерну ЕЕГ потенціалів. Показано, що введення бемітилу приводить до зміни частоти генерації імпульсної активності МА-систем мозку, що відображається в масовій електричній активності головного мозку. Також введення бемітилу реr os в дозі 50 мг/кг приводить до перебудови кореляційних взаємостосунків між досліджуваними показниками.

За допомогою комплексного методу аналізу, який включає паралельне відведення імпульсної активності нейронів і реєстрацію ЕЕГ, були знайдені, і приведені в дисертації дані про кореляційні взаємозв'язки частоти фонової імпульсної активності нейронів аминергічних (серотонінергічної і норадренергічної) систем стовбура мозку з потужністю спектральних компонентів (ритмів) ЕЕГ. Також показаний характер дії психофармакологічного агента бемітилу на ритміку серотонінергічних і норадренергічних нейронів і масову електричну активність неокортексу. Виявлені перебудови кореляційних зв'язків між частотою імпульсної активності аминергічних нейронів і потужністю ритмів ЕЕГ при дії бемітилу.

1. Вираженість спектральних компонентів поточної ЕЕГ, реєстрованої у не наркотизованих кішок в стані неспання, певним чином корелює з частотою фонової імпульсної активності окремих нейронів амінергічних систем стовбура мозку (норадренергічний - нейрони блакитної плями, і серотонінергічний - нейрони ядер шва).

1. Кореляції спектральної потужності різних ритмів ЕЕГ із рівнями імпульсної активності норадренергічних і серотонінергічних нейронів виявляють певну специфіку: переважають позитивні кореляції. Частота фонової імпульсної активності норадренергічних нейронів найбільш значущо корелювала з потужністю -компонентів ЕЕГ (залежно від місця відведення коефіцієнт кореляції r складав від +0.26 до +0.53). Частота імпульсної активності серотонінергічних нейронів була найбільш тісно пов'язана з потужністю -компонентів ЕЕГ (залежно від локуса відведення r варіював від +0.23 до +0.68).

2. Пероральне введення бемітилу в дозі 50 мг/кг диференційовано впливало на імпульсну активність норадренергічних і серотонінергічних нейронів стовбура мозку. Під впливом бемітилу активність більшості норадренергічних кліток (85%) істотно пригнічувалася протягом всього досліджуваного періоду, тоді як імпульсація серотонінергічних нейронів протягом певних часових інтервалів (5-10 і 30-60 хв. після введення препарату) посилювалась.

3. Основним ефектом введення бемітилу відносно масової електричної активності мозку було зменшення вираженості високоамплітудних низькочастотних коливань у складі ЕЕГ (відповідних - і -активності, 1-7 Гц) протягом всього досліджуваного періоду.

4. Введення бемітилу приводило до певної перебудови кореляційних відносин між рівнями активності амінергічних нейронів стовбура мозку і характеристиками ЕЕГ. Під впливом цього препарату виявлялися негативні кореляційні зв'язки між частотою імпульсації серотонінергічних нейронів ядер шва і потужністю - і -ритмів ЕЕГ. Спектральна потужність -ритму починала негативно корелювати з частотою імпульсної активності норадренергічних нейронів блакитної плями.

5. Зіставлення наявних даних про психофармакологічний профіль бемітилу з даними справжньої роботи дозволяють стверджувати, що даний препарат у використаному дозуванні не тільки виявляє транквілізуючі впливи (зменшення тривоги і емоційної напруги, поведінкове розслаблення при мінімумі седативних ефектів), але і має «м'яку» психостимулюючу дію, про що свідчать зміни масової електричної активності головного мозку. Одним із вірогідних механізмів, які опосредковують модифікації ЕЕГ під впливом бемітилу, є дія даного препарату на норадренергічні і серотонінергічниінейронні механізми стовбура мозку.

Публікації автора:

1. Колотилова О.И., Павленко В.Б. Поведенческие и биоэлектрические корреляты деятельности аминергических систем и возможное действие на них психостимулирующего вещества – бемитила // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского.Серия «Биология, химия». – 2004. – Т. 17 (56), №1. – С. 35-41. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних щодо висвітленої проблеми, та виробленні теоретичних і практичних висновків).

2. Колотилова О.И., Павленко В.Б., Коренюк И.И., Куличенко А.М., Фокина Ю.О. Взаимосвязь активности нейронов аминергических систем головного мозга и ритмов ЭЭГ у кошки // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского.Серия «Биология, химия». – 2005. – Т.18 (57), №1. – С. 131-137. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробки даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою та теоретичному обговоренні отриманих даних).

3. Колотилова О. И., Павленко В. Б., Куличенко А. М., Коренюк И. И., Фокина Ю. О. Влияние бемитила на активность норадренергических и серотонинергических нейронов ствола мозга и ЭЭГ бодрствующих кошек // Нейрофизиология / Neurophysiology.–2005.–37, № 3.–С.235-243. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичнії обробці даних та теоретичному обговоренні отриманих даних).

4. Колотилова О.И., Куличенко А.М., Фокина Ю.О., Павленко В.Б. Влияние стволовых структур головного мозга на паттерн массовой электрической активности бодрствующих кошек. // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского.Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), №2. – С.34-42. (Особистий внесок здобувача полягає у тому, що здобувачем виконано експериментальне дослідження, аналіз літературного і експериментального матеріалу, статистична обробка одержаних результатів, узагальненні результатів та висновків).

5. Колотилова О.И., Куличенко А.М. Взаимосвязь активности нейронов аминергических систем головного мозга и ритмов электроэнцефалограммы у кошки: // Матеріали ІІІ Международної конференції Украинского общества нейронаук - Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т.1, №1. – С. 51-52. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробки даних).

6. Колотилова О.И., Фокина Ю.О. Влияние бемитила на аминергические системы мозга и электроэнцефалограмму бодрствующих кошек // Матеріали ІІІ Международної конференції Украинского общества нейронаук - Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т.1, №1. – С. 52. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

7. А .с., Комп’ютерна програма для рівночасного запису і аналізу електроенцефалограми та нейронної активності у ссавців / Нейрон – ЕЕГ, № 14365 / Україна / Зінченко Є.М., Колотілова О.І., Куличенко О.М. – Опубл. 13.10.2005.