У дисертації здійснено подальший розвиток науково-практичних аспектів управління екологічною безпекою на регіональному рівні для вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні особливостей формування екологічної небезпеки індустріально розвиненого регіону в умовах техногенного пилового забруднення атмосферного повітря та розробці на цій основі системи техніко-технологічних заходів забезпечення екологічної безпеки, стосовно підвиду екологічної небезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. 1. Розширено та деталізовано ієрархічну структуру екологічної небезпеки стосовно видів і підвидів її техногенного класу та зазначенням місця чинників пилового забруднення, забезпечено пластичність цієї структури щодо впливу чинників хімічного і, у тому числі, пилового забруднення на стан основних компонентів геосфери. 2. Встановлено специфічні особливості формування екологічної небезпеки при дії чинників пилового забруднення, обґрунтовано диференціацію джерел небезпеки з виділенням первинного і вторинного (стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва) пилового забруднення атмосферного повітря. Розроблено методологію оцінки впливу на стан атмосферного повітря джерел вторинного пилового забруднення. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки стану екологічної безпеки в умовах інтенсивного пилового забруднення атмосферного повітря, який базується на застосуванні: модифікованого методу комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки промислових об’єктів – для визначення реальних умов формування еконебезпеки під дією чинників пилового забруднення атмосферного повітря; методу кореляційно-регресивного аналізу часових рядів – для встановлення впливу конкретних проявів екологічної небезпеки на стан здоров’я населення.
3. Проведено моніторинг розвитку та проявів еконебезпеки, сформованої чинниками техногенного пилового забруднення, у конкретному індустріально-розвиненому регіоні – Кременчуцькому соціально-промисловому районі. Здійснено моніторинг раніше неврахованих джерел надходження у довкілля пилоподібних речовин. Встановлено, що основними джерелами вторинного пилового забруднення атмосферного повітря є місця складування відходів пилоочищення виробництв гранітного щебеню – відвали гірської породи. 4. Результати лабораторних досліджень та натурних спостережень з визначення основних характеристик джерел вторинного пилового забруднення в КСПР дозволили встановити реальні умови формування підвиду еконебезпеки, що досліджується, з урахуванням вкладу зазначених джерел. Встановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення стосовно певних нозологічних форм в зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. 5. Встановлено загальні принципи управління екологічною безпекою при дії чинників техногенного пилового забруднення атмосферного повітря. На прикладі КСПР розроблено реальну систему управління екологічною безпекою стосовно регіональної домінанти підвиду еконебезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря – місць складування пилоподібних відходів виробництва гранітного щебеню. Система включає підсистеми інженерно-технічного і організаційно-технічного управління, елементи управління і конкретні технічні рішення. 6. Апробовано та рекомендовано до впровадження розроблені технічні рішення щодо ліквідації джерел небезпеки шляхом використання пилоподібних відходів для одержання продукції господарського призначення. Встановлено, що практичне застосування запропонованих технологічних схем дозволяє зменшити на території КСПР кількість тонкодисперсних пилоподібних відходів, що у теперішній час вивозяться у місця складування, на 2500 – 3000 т/рік й, відповідно, знизити рівень техногенного пилового забруднення атмосферного повітря. 7. Результати дисертаційних досліджень щодо умов формування еконебезпеки, та системи управління екобезпекою використовуються в навчальному процесі підготовки фахівців за напрямком 0708 – “Екологія” у Кременчуцькому державному політехнічному університеті. |