Анотація до роботи:

Ковган Л.М. Еколого-дозиметричні моделі опромінювання населення у разі глобальної радіаційної аварії (за досвідом Чорнобильської катастрофи). - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 екологічна безпека; Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. м.Київ, 2005 р.

Дисертація присвячена комплексній оцінці впливу на населення та довкілля глобальної радіаційної аварії (на прикладі Чорнобильської). Для цього за єдиними принципами розроблено комплекс із шести чорнобиль-орієнтованих еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що параметризовані за результатами радіоекологічного та дозиметричного моніторингу. Дві ЕДМ з комплексу відтворюють просторово-часову еволюцію доз зовнішнього опромінення на ранній та середньо-пізній фазах аварії, а три інших – загального та локального внутрішнього опромінювання від споживання радіоактивно-забруднених продуктів харчування на ранній (1986р.) та середньо-пізній фазах. Розвинена трирівнева (за ступенем індивідуалізації) система реконструкції доз опромінення щитовидної залози радіоізотопами йоду. Розроблена та впроваджена (у формі 10-ти щорічних Збірок) ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації 2161 населеного пункту. Створено Центральний Еколого-Дозиметричний Регістр результатів моніторингу та дозпаспортизації. Комплексно оцінено ефективні дози зовнішнього та внутрішнього (загального та локального) опромінення усього населення України.

1. Аналіз структури, формального апарату та наборів параметрів світових еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що існували, показав їх непридатність для оцінки екологічної шкоди і ретроспективно-прогнозних та поточних доз опромінення усього населення України в умовах, що реально склалися після Чорнобильської аварії. З урахуванням результатів цього аналізу сформульовані основні вимоги до подібних ЕДМ з урахуванням радіоекологічних умов територій, особливостей життєдіяльності населення, а також державних протирадіаційних заходів та масштабного радіоекологічного моніторингу, який проводився в Україні.

2. Розроблена та реалізована система єдиних принципів та формалізмів побудови ЕДМ, що описують процеси формування доз населення від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінювання на різних фазах глобальної аварії. Реалізована єдина структура усіх ЕДМ, що включає функції джерела, що описують поведінку радіонуклідів у довкіллі та модифікаторів джерела, які враховують вплив антропогенних факторів. Обґрунтована доцільність використання окремого НП та його мешканців як мінімальну просторово-популяційну одиницю усіх ЕДМ.

3. Встановлено, що необхідним і достатнім для умов глобальної комунальної радіаційної аварії є шестикомпонентний ЕДМ-комплекс, що у якості складових включає: ЕДМ зовнішнього опромінювання на ранній та початку середньої фаз аварії - ; ЕДМ зовнішнього опромінювання на середній та пізній фазах - ; ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінювання на ранній та початку середньої фаз аварії - ; ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінювання на середній та пізній фазах аварії - .; ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації; ЕДМ для реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози - .

4. Розроблені ЕДМ зовнішнього опромінювання населення ( та ), що відтворюють розгорнуті у просторі і часі процеси дозоутворення за рахунок випадінь на ґрунті гамма-випромінювачів. Встановлені та параметризовані єдині як для усієї забрудненої території, так для і різних напрямків від ЧАЕС напівемпіричні референтні функції джерела: матриця співвідношень основних гамма-випромінювачів у радіоактивних випадіннях на ґрунті та функція часової динаміки послаблення потужності поглинутої дози у повітрі за рахунок процесів вертикальної міграції ¹³⁷Cs у ґрунті. Формалізовані та параметризовані модифікатори функції джерела у та : референтні “коефіцієнти поведінки”, що є інтегральними характеристиками життєдіяльності населення.

5. Встановлено, що основний вклад у дозу зовнішнього опромінення 1986 р. вносили короткоживучі гамма-випромінювачі: ⁹⁵Zr, ⁹⁵Nb, ¹⁰³Ru, ¹⁴⁰La, радіоізотопи йоду; вклад ¹³⁴Cs та ¹³⁷Cs становив ~21%. У 1987 р. внесок радіоізотопів цезію складав ~78% річної дози, і з часом досяг 100%. Доза зовнішнього опромінення знижується з часом, досягаючи у 1988 р 20% від дози 1986 р. і 10% від цієї дози у 1991 р. Зниження дози за рахунок вертикальної міграції складає 26% у 1988 р. і 40% у 1991 р. Зниження дози зовнішнього опромінення, пов'язане з характером життєдіяльності (коефіцієнт поведінки) найбільше для дітей дошкільного віку (89-85% від можливої дози), тоді як для сільгоспробітників воно складає 67-52%.

6. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінювання (), що відтворює процеси дозоутворення від різних радіонуклідів за рахунок перорального їх надходження (в першу чергу за рахунок забруднення молока) на ранній та початку середньої фаз аварії, а також реконструює середні дози внутрішнього опромінення від усіх дозовозначущих радіонуклідів чорнобильських випадінь у 1986 р. Показано, що основним дозовозначущим радіонуклідом внутрішнього опромінювання у квітні-червні 1986 р. були радіоізотопи йоду, а з липня 1986 р. - радіоізотопи цезію.

7. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінювання населення на середній та пізній фазах комунальної аварії (), яка формалізує процеси дозоутворення у цей період і відтворює дозові оцінки двох типів: референтно-екологічні () та референтно-інструментальні (). Перший (більш консервативний) тип доз призначений для прийняття рішень відносно виправданості втручань, а другий - для отримання реалістичних оцінок доз.

8. Введено та параметризовано спільну для та референтну „молочну” функцію , що описує єдину для усієї радіоактивно-забрудненої території часову динаміку концентрації ¹³⁷Cs у молоці, нормовану на референтну щільність випадінь ¹³⁷Cs на ґрунті та агрегований коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs „грунт-молоко” з періодами напівзниження концентрації ¹³⁷Cs у молоці 2.9 та 15 років.

9. Розроблені феноменологічні моделі та параметризовані модифікатори джерела у та , у якості яких виступають, відповідно, референтний, , та реальний, , молочні еквіваленти раціону. Отримано та обґрунтовано числову оцінку =0.97 лдобу^-1 для сільського населення України. Відносно „реального молочного еквіваленту” встановлено, що для періоду 1987-1997 рр. функція має “хвилеподібну” (логістичну) математичну форму, що пов’язано з впливом таких, змінюваних у часі, соціальних чинників, як доступність та можливість придбання населенням „чистих” продуктів харчування, рівень самообмежень. Значення коливається від 0.48 лдобу^-1 у 1987 р., знижуючись до 0.28 лдобу^-1 у 1991 р. і зростаючи до 0.62 лдобу^-1 у 1997 р.

10. Розроблена , що забезпечує трирівневу (за ступенем індивідуалізації) систему реконструкції поглинутих доз опромінення ЩЗ. Перший рівень відповідає найвищому ступеню індивідуалізації, охоплюючи осіб, у яких були проведені вимірювання активності радіойоду у травні-червні 1986 р. Другий рівень – це середньогрупові інструментальні гендерно-вікові оцінки доз для мешканців НП, у яких хоча б частина жителів мала вимірювання активності радіойоду у ЩЗ. Третій рівень реконструкції включає процедури для оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ для мешканців НП, які взагалі не були охоплені прямими вимірюваннями вмісту ¹³¹I у ЩЗ у 1986 р. Для кожного рівня реконструкції встановлені кількісні значення чинників, що пов’язують два типи дозових оцінок референтно-екологічні та референтно-інструментальні. А саме: індивідуалізовані масштабуючі чинники першого рівня реконструкції; селищні та районні масштабуючі чинники другого рівня, та масштабуючі чинники, що застосовується при реконструкції доз третього рівня.

11. Розроблена модель та параметризована відносна міжвікова інтегральна активність ¹³¹I у ЩЗ, ,що займає центральне місце у реконструкції доз другого та третього рівнів. Доведена можливість використання для усього населення шести функцій : для двох гендерних груп сільської, міської місцевості та евакуйованих жителів. Показано, що у межах НП інтегральна активність ¹³¹I у ЩЗ у молодших вікових групах (1-2 роки) на 20-50% нижча, а у старших (17-18 років) - на 1-12% вища за цей показник у представників референтної вікової групи 12-14 років.

12. Створений та впроваджений Центральний Еколого-Дозметричний Регістр, що складається з п’яти великих інформаційних блоків (які включають більш ніж 50 локальних баз даних) і виконує функції: збору, уніфікації, обробки, збереження та узагальнення результатів державного еколого-дозиметричного моніторингу з метою інформаційного забезпечення ЕДМ-комплексу та отримання всіх видів дозових оцінок для населення, що потрапило під вплив Чорнобильської катастрофи, включаючи загально-дозиметричну паспортизацію.

13. Встановлено, що середні дози зовнішнього опромінення, для територій України з різними рівнями радіоактивних випадінь лежать у інтервалі 0.24-16 мЗв для 1986 р., 0.6-41 мЗв для перших 15 років після аварії, та 0.89-60.5 мЗв для 70-ти річного післяаварійного періоду. Відсоток жителів Київської, Житомирської та Рівненської областей з дозами внутрішнього опромінення від радіоцезію , що складають 5-20 мЗв, найвищий для Рівненської обл. (27%); для Київської обл. цей відсоток оцінено, як 0.4%, а для Житомирської – як 11%. Дози , що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей.

14. Найвищі середні ефективні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. серед жителів районів, охоплених загально-дозиметричною паспортизацією отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь ¹³⁷Cs на грунт у цих районах. У період 1987-2000 рр. найвищі середні дози зовнішнього опромінення оцінені для північних районів Київської (Поліський район), Житомирської (Народицький район), а також Рівненської обл. При цьому у більшості районів Вінницької, Київської та Черкаської областей та у ряді районів Житомирської області, де переважають чорноземи і пісчані ґрунти, вклад дози зовнішнього опромінення у періоди 1987-1990 та 1991-2000 рр. перевищував 70% і навіть 95%. В той же час у більшості НП районів загальнодозиметричної паспортизації Волинської та Рівненської областей навпаки, внутрішнє опромінення забезпечує від 70% до 90% сумарної дози. Це пов’язано з наявністю в цій місцевості торф’яно-болотних ґрунтів, які обумовлюють ексквизитно високі значення переходу радіоцезію “грунт-молоко”.

15. Середні по областях (зважені за чисельністю жителів кожного НП) сумарні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення за 1986 р. змінються від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська області) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська області). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000 рр. оцінені для Рівненської (4.1 мЗв), Житомирської (3.4), Волинської (2.6 мЗв) та Київської (2.5 мЗв) областей. Для цих же областей найбільші середні дози (відповідно, 5.7, 5.5, 4.6 та 3.5 мЗв) оцінені також для усього періоду 1986-2000 рр.

16. Найвищі інструментально-індивідуалізовані поглинуті дози опромінення ЩЗ (130 000 жителів з прямими вимірами Київської, Житомирської та Чернігівської обл., перший рівень реконструкції), що сягають 27 Гр, оцінені для дітей молодших вікових груп 1-4 роки, із збільшенням віку, величина дози знижується. Середня оцінка дози для цієї когорти склала 300 мГр. Оцінки середньогрупових інструментальних гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ, виконані для 748 НП півночі Київської, Житомирської та Чернігівської областей (другий рівень реконструкції). Для референтної вікової групи дітей (12-14 років) ці дози не перевищують 100 мГр у 518 НП, а для 29 НП ці оцінки вищі за 1000 мГр. Середньогрупові оцінки доз для дітей віком 1-4 роки у ~3.5 рази вищі за дози, оцінені для дітей 16-18 років (в одному і тому ж НП). Оцінки доз опромінення ЩЗ для дітей та підлітків таких великих міст, як Київ, Житомир та Чернігів були нижчі за дозові оцінки для сільського населення і склали (для референтної вікової групи) відповідно, 19, 49 та 12 мГр. Середні дози опромінення ЩЗ для різних областей України (третій рівень реконструкції) лежать в інтервалі від 3-87 мГр.

17. Розроблено та впроваджено Інструктивно-Методичні Вказівки (затверджені МОЗ, МНС та НКРЗ України) „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС…”, як офіційний інструмент отримання „паспортних” доз, а також Інструктивно-методичні Вказівки „Реконструкція і прогноз доз опромінення населення, яке проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС”. В основу цих документів покладено розроблений у цьому досліджені чорнобиль-орієнтований ЕДМ-комплекс, головним результатом їх застосування стали десять щорічних (1991-2004) Збірок Загальнодозиметричної паспортизації НП та Збірка ретроспективно-проспективних доз опромінення (Збірка 7).

Список опублікованих праць за темою дисертації із визначенням особистого внеску здобувача.

1. Ковган Л.М., Ліхтарьов І.А., Чепурний М.І. Трирівнева система реконструкції доз опромінення щитовидної залози населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи // Довкілля та здоров’я. – 2005. - № 1 (32). - С. 39-43. (Розробка ідеології трирівневої системи реконструкції доз для усього населення України. Аналіз та узагальнення дозових оцінок).

2. Post-Chernobyl thyroid cancers in Ukraine. Report 1. Estimation of thyroid doses / I. Likhtarov, L. Kovgan, S. Vavilov, M. Chepurny, A. Bouville, N. Luckyanov, P.Jacob, P. Volleque, G. Voigt // Radiation Research. – 2005. – Vol.163. – P. 125-136. (Розробка моделей оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз внутрішнього опромінення ЩЗ, моделі міжвікової функції інтегральної активності).

3. Ковган Л., Ліхтарьов І. Чорнобиль-орієнтований комплекс еколого-дозиметричних моделей та узагальнені оцінки доз опромінення населення України в результаті Чорнобильської аварії (1986-2000 рр.) // Ядерная и радиационная безопасность. – 2004. - т.7, вып.3. - С. 13-25. (Формулювання загальних принципів, вимог та структури комплексу чорнобиль-орієнтованих ЕДМ. Узагальнення доз від різних шляхів опромінення для районів загальнодозиметричної паспортизації).

4. Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Обобщенная мера здоровья и радиационные риски // Соціальні ризики. – Київ: Стілос, 2004. - т.2. – С. 157-172. (Участь у дослідженні та підготовці рукопису).

5. A consistent radionuclide vector after the Chernobyl accident / K. Muck, G.Prohl, I. Likhtarev, L. Kovgan, R. Meckbach, V. Golikov // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.141-156. (Участь у розробці ідеології відтворення вектору радіонуклідних співвідношен, аналіз,інтерпретація даних щодо території України ).

6. Likhtarev I.A.; Kovgan L.N. The need for changes in ICRP policy: some examples based on the Chernobyl experience in Ukraine // Journal of Radiological

Protection. -2002. -Vol.22, No.2. - P.163-173. (Аналіз та узагальнення досвіду дозової ефективності втручань на Україні після Чорнобильської аварії).

7. Ковган Л.Н., Лихтарев И.А. Общее внешнее и внутреннее облучение населения Украины за 15 лет после чернобыльской аварии и прогноз рисков // Международный журнал радиационной медицины.– 2002 - Т.4, № 1-4.–С.79-98. (Параметризація ЕДМ внутрішнього опромінення від радіонуклідів чорнобильського викиду на ранній та початку середньої фаз аварії. Оцінка доз та очікуваних ризиків).

8. Chernobyl accident: Retrospective and prospective estimates of external dose of the population of Ukraine / I.A. Likhtarev, L.N. Kovgan, P. Jacob, L.R. Anspaugh // Health Phys. – 2002. – Vol.82, № 3. – P. 290-303. (Аналіз радіонуклідних співвідношень у випадіннях,вертикальних профілів, розрахунок доз).

9. Ковган Л.Н., Лихтарев И.А. Защита основного и привлекаемого персонала объекта "Укрытие" от источников потенциального облучения. – С. 158-163; Лихтарев И.А., Берковский В.Б., Ковган Л.Н. Общая квалификация объекта "Укрытие" и его источников. Специфика требований к радиационной защите при строительстве нового конфаймента. – С. 154-157// Проблемы Чернобыля. – Чорнобиль: Межотраслевой сборник НТЦ "Укрытие" НАН Украины, 2002. – Вып..10, Ч.2. (Формулювання вимог до процедур оцінки доз потенційного опромінення персоналу об’єкту “Укриття”).

10. Remediation strategies for rural territories contaminated by the Chernobyl accident / P. Jacob, S. Fesenko, S. Firsakova, I. Likhtarev, C. Schotola, R. Alexakhin, Y. Zhuchenko, L. Kovgan, N. Sanzharova, V. Ageyets // Journal of Environ. Radioactiv. - 2001. – Vol.1. - P.1-26. (Збір, аналіз та узагальнення інформації щодо ефективності протирадіаційних заходів на радіоактивно-забруднених територіях України).

11. Likhtarev I., Kovgan L., Berkovskiy V. Basic Approaches to the limitation of Doses and Radiological Risks from Surface Disposals of Long-Lived Radioactive Waste for Future Generations // Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P. 394-397. (Підготовка матеріалів щодо формулювання основних принципів радіаційного захисту населення від захоронень довгоіснуючих радіоактивних відходів на Україні, що базуються на аналізі радіаційного ризику. Підготовка тексту).

12. Ковган Л.Н. Дозы облучения населения Украины / 15 лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления. - С. 24-32; Автореабилитационные процессы на загрязненных землях. - С. 51-54; Эффективность реализованных контр мер; 15 лет Чернобыльской катастрофы. – С. 114-120 Национальный доклад Украины. – Киев: "Чернобыльский радиоэкологический центр", 2001. (Узагальнення досвіду масових оцінок опромінення населення України від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінення).

13. Guid on decontamination of rural settlements in the late period after radioactive contamination with long-lived radionuclides. IAEA / A.N.Barkovsky, V.Yu. Golikov, O.M. Bogachev, L.N. Kovgan, G.V Antsipov, I.A. Kenik, S.A. Matveenko, A.Kh. Mirkhairdarov, G.A. Astashko, P.Zombori, J. Roed // Vienna, Austria 2001. - Vienna, 2001. – 84 p. (Підготовка матеріалів щодо дозової ефективності контрзаходів по зниженню рівнів зовнішнього опромінення на Україні, участь узагальнені досвіду України, Білорусії, Росії).

14. Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М. Нові віяння в філософії радіологічного захисту та Чорнобильський досвід // 15 років Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). - Київ, 2001. - №1-4. - С. 86-96. (Аналіз та формулювання основних проблем радіаційного захисту населення України за досвідом Чорнобильської аварії).

15. Ліхтарев І., Ковган Л., Демин В. Риски в условиях нормальных радиационно-ядерных технологий и при радиационных авариях / Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних та техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф // Відп. ред.: В.В.Дурдинець, Ю.І.Саєнко, Ю.О.Привалов. - К.: Стилос, 2001. - С. 193-240. (Аналіз ідеології застосування різних типів дозових оцінок у радіологічному захисті).

16. Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by ¹³⁷Cs after the Chernobyl accident. Report 2. Ingestion doses of the rural population of Ukraine up to 12 years after the accident (1986–1997) / I. A. Likhtarev, L. N. Kovgan, S.E. Vavilov, O.N. Perevoznikov, L.N. Litvinets, L.R. Anspaugh, P. Jacob and G. Prцhl // Health Physics. – 2000. – Vol.79, № 4. – P.341-357. (Розробка феноменології ЕДМ внутрішнього опромінення від радіоцезію, референтного та реального молочних еквівалентів).

17. Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М., Бондаренко О.О. Чи є майбутнє у зони відчуження й відселених територій? (Погляд радіолога) // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення.– Київ: "Чорнобильінтерінформ", 2000. - №15. – С. 44-49. (Оцінка доз зони відчуження та аналіз результатів з точки зору вимог національних норм радіаційної безпеки при втручаннях).

18. Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М., Берковський В.В. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97/Д-2000). Доповнення: Радіаційний захист від джерел опромінення // Державні гігієнічні нормативи. ДГН 6.6.1.-6.5.061-2000. Київ, 2000. – 84с. (Аналізі радянського та міжнародного досвіду щодо ідеології та принципів радіологічного захисту населення та персоналу в умовах практичної діяльності та втручань при радіаційних аваріях. Підготовка тексту документу).

19. Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Общая структура Чернобыльского источника и дозы облучения населения Украины // Международный журнал радиационной медицины. -1999. - Т.1, № 1. - С.29-38. (Узагальнення підходів щодо масових оцінок доз опромінення населення на Україні ).

20. Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Структура источника аварийного облучения и вовлеченные в аварию контингенты. - С.7-8; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Дозы внешнего гамма-облучения населения. - С.9-15; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Дозы внутреннего облучения населения от потребления продуктов питания, загрязненных радиоцезием. - С. 16 -21; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Коллективные дозы.- С.59-61 // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 1. Эпидемиология медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Под ред. В.А. Бузунова, И.А. Лихтарева. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. (Підготовка узагальненої схеми структури аварійного джерела опромінення. Формулювання основних засад методології розрахунку доз зовнішнього та внутрішнього опромінення).

21. Effective doses due to external irradiation from the Chernobyl accident for different population groups of Ukraine / Ilya Likhtariov, Lionella Kovgan, Dmitry Novak, Sergey Vavilov, Peter Jacob and Herwig G. Paretzke // Health Physics. – 1996. - Vol.70, №1. - P. 87-98. (Розробка феноменології ЕДМ зовнішнього опромінення, оцінка модельних та емпіричних факторів поведінки).

22. Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by ¹³⁷Cs after the Chernobyl accident. Report 1. General model: Ingestion doses and countermeasure effectiveness for the adults of Rovno Oblast of Ukraine / Ilya A. Likhtarev, Lionella N. Kovgan, Sergei E. Vavilov, Robert R. Gluvchinsky, Oleg N. Perevoznikov, Leonid N. Litvinets, Lynn R. Anspaugh, James R. Kercher and Andrй Bouville // Health Physics. – 1996. – Vol.70, № 3. – P. 297-317. (Обробка результатів вимірювань концентрації ¹³⁷Cs у молоці та у організмі жителів Рівненської області, розрахунок доз).

23. Assessing internal exposures and the efficacy of countermeasures from whole body measurements / I. Likhtarev, L. Kovgan, R. Gluvchinskiy, O. Perevoznikov, M. Morrey, L. Prossen, P. Jacob, G Prуhl., G. Bruck, M. Balonov, Y. Kenigsberg and A. Skryabin // First international conference "The radiological consequences of the Chernobyl accident", Minsk, Belarus 18 to 22 March 1996 EUR 16544 EN.- Luxembourg: European Commission, 1996. – P. 295-308. (Підготовка та аналіз даних).

24. Attenuation effects on the kerma rates in air after cesium depositions on grasslands / Peter Jacob, Reinhard Meckbach, Herwig G. Paretzke, Ilya Likhtarev, Ivan Los, Lionella Kovgan, Igor Komarikov // Radiat. Environ. Biophys. - 1994. - Vol.33. - P. 251-267. (Аналіз даних та розрахунок факторів послаблення за рахунок вертикальної міграції цезію у грунті).

25. Main problems in post-Chernobyl dosimetry / I. Likhtaryov, L. Kovgan, O. Bobiliova, I. Los`, G. Gulko, V. Repin, O. Perevoznikov, N. Tsigankov, S. Vavilov, E. Kalchenko, R. Gluvchinsky, D. Novak, V. Berkovskiy, V. Chumak, I. Kayro, G. Phedosenko, I. Komarikov, L. Litvinetz, S. Soroka // Assessment of the health and environmental impact from radiation doses due to released radionuclides, proceedings of an international workshop at Chiba, January 18-20, 1994. - Chiba: National Institute of Radiological Sciences; NIRS-M-102, 1994. – P. 27-51. (Підготовка узагальнюючих матеріалів щодо доз опромінення населення, підготовка табличних та графічних форм).

26. Система организации радиоэкологических и дозиметрических данных и закономерности формирования доз облучения у жителей Украины после аварии на Чернобыльской АЭС / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган, Е.А. Анисенко, Л.Н. Белая, З.Н. Бойко, С.Е. Вавилов // Проблемы радиац. медицины: Рес. межвед. сб. ВНЦРМ АМН СССР. - К., 1992. - Вып. 4. - С. 124-131.(Формулювання принципів побудови комп’ютерних баз даних для застосування у широкомасштабних оцінках доз).

27. Переход радиоцезия и радиостронция, выпавших на почвы УССР в результате аварии на Чернобыльской АЭС, в растения и молоко / И.П. Лось, И.Ю. Комариков, В.Н. Корзун, Л.Н. Ковган, И.А. Кайро, А.Ю. Васильев, В.Н. Степаненко, В.Е. Шевчук // Вестник Академии мед. наук СССР. - 1991. № 8. - С. 50-52. (Збір та аналіз даних щодо закономірностей переходу радіоцезію з грунту у рослинність і молоко).

28. Лихтарев И.А., Ковган Л.Н., Зайцева Е.П., Сметанина И.В. Закономерности построения оперативного и долгосрочного радиационно-дозиметрического прогноза // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. ВНЦРМ АМН СССР. - Вып. 3. - К., 1991. - С. 103-119. (Формулювання загальної схеми довгострокового радіаційно-дозиметричного прогнозу для умов радіаційної аварії).

29. Информационная база системных исследований медицинских аспектов аварии на Чернобыльской АЭС / И.И. Линге, К.К. Душутин, И.Г. Зайцева, Л.Н. Ковган, С.Г. Лабузов, А.А. Нигиян, В.Ф. Хохлов // Материалы научной конференции. “Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции”. – Киев: “Здоров’я”, 1988. - С.197-203. (Представлення матеріалів про фомування еколого-дозиметричних баз даних на Україні).

30. Модель формирования эффективной эквивалентной дозы внешнего облучения после Чернобыльской аварии / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган, Д.В. Новак, С.Е. Вавилов, П. Якоб, Г. Парецки // Материалы научн. конф. "Актуальные вопросы ретроспективной, текущей и прогнозной дозиметрии облучения в результате Чернобыльской аварии" 27-29 окт. 1992 г. Киев. - К.: АТЛ, 1993. - С. 40-70.

31. Likhtarev Ilya, Kovgan Leonila. Radiation situation in the Industry and Environment in Ukraine and the concept of "Controllable Dose" // Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P.437-440.

32. Reconstruction of the inhalation dose in the 30-km zone after the Chernobyl accident / K. Muck, G. Prohl, I. Likhtarev, L. Kovgan, V. Golikov, J. Zeger // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.157-172.

33. Reconstruction of the ingestion doses received by the population evacuated from the settlements in the 30-km zone around the Chernobyl reactor / Gerhard Prohl, Konrad Muck, Ilya Likhtarev, Lina Kovgan, Vladislav Golikov // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.173-181.

34. Management of contaminated territories - Radiological principles and practice. The radiological consequences of the Chernobyl accident / P.H. Jensen, S.T. Belyaev, V.F. Demin, I.V. Rolevitch, I.A. Likhtarov, L.N. Kovgan and V.G. Bariakhtar // First international conference "The radiological consequences of the Chernobyl accident", Minsk, Belarus 18 to 22 March 1996 EUR 16544 EN.- Luxembourg: European Commission: - P. 325-338.

35. Ilya Likhtarev, Leonila Kovgan. Regulation of Potential Exposure with the Purpose of Restriction the Probability and Doses of Small Incidents. Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P. 418-421.

36. Likhtarev I.A., Kovgan L.N. Scientific basis and criteria used up to now in the CIS countries to set up regulations // Proc. of the EC/CIS workshop on restoration of contaminated territories resulting from the Chernobyl accident 29-30 June, 1998 (EUR 19152). - Brussels, 1999. – 5 p.

37. Likhtarev I.A., Kovgan L.N. The basic radiation protection concept for the current accident and post-accident situations in Ukraine // Proc. of the EC/CIS workshop on restoration of contaminated territories resulting from the Chernobyl accident 29-30 June, 1998 (EUR 19152). - Brussels, 1999. – 4 p.