У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обґрунтуванні наукових засад безпечних технологій комплексної переробки, транспортування, знешкодження хлоровмісних пестицидів шляхом створення безпечних способів їх комплексної переробки та оптимальної структури розташування установок з переробки з огляду на критичні ситуації, що зв'язані з транспортуванням пестицидів, що знижує екологічне напруження у регіоні і є суттєвим для підвищення екологічної безпеки в Україні. Основні висновки дослідження полягають у такому: 1. Проблема впливу пестицидів на навколишнє середовище і людину загострюється в регіонах територія яких забруднена різноманітними токсикантами. Екологічний стан Дніпропетровської області характеризується на 2/3 території як критичний і кризовий. Усе це свідчить, що при перевезенні пестицидів на великі відстані, які вимагають переробки чи знищення, надзвичайно висока імовірність їх втрат при транспортуванні, що може призвести до утворення більш небезпечних токсикантів. 2. Вибір методів комплексної переробки заборонених до використання пестицидних препаратів залежить від факторів фізико-хімічних, токсикологічних властивостей пестициду і способу його зберігання в регіоні. На підставі цього розроблена науково-обґрунтована методика переробки пестицидів, яка дозволила класифікувати хлоровмісні пестициди у залежності від наявності діючої речовини пестициду. Так, при наявності в пестициді цього компонента 80-90 відсотків треба застосовувати метод утилізації, 50-80 - метод регенерації, 50 і менше - метод термічного знешкодження. Це дозволяє отримати цінні кінцеві продукти переробки та зменшити ризик утворення нових токсичних продуктів. 3. Технологічні і конструктивні параметри переробки і знешкодження хлоровмісних пестицидів оптимізуються методом повного факторного експерименту. При цьому цільова функція передбачає мінімізацію вторинних відходів та максимальний вихід основного компонента переробки: - встановлено, що для пестициду ТХАН при одержанні розчинника (хлороформу) з виходом 72 % рекомендується застосовувати співвідношення пестицид/гідроксиду натрію – 1/1; концентрацію гідроксиду натрію – 5%, температуру проведення процесу - 100С, час - 1,5 години; при одержанні мідної солі з виходом 98%: співвідношення пестицид/гідроксокарбонат натрію – 1:1, температура проведення процесу - 60С, час – 0,5 години; - доцільно для одержання діючої речовини пестицидів Атразин, Зеазин-50 з виходом 92,5-95,0 % рекомендувати концентрацію соляної кислоти – 7,5%, температуру процесу – 75-80С; - знешкодження пестициду ДДТ рекомендується при співвідношенні пестицид/повітря – 1/10-1/12, температура проведення процесу – 1200-1500С, що дозволяє запобігти новоутворення токсикантів. 4. Комплексну переробку хлоровмісних пестицидів рекомендується здійснювати за єдиною блочно-модульною схемою, що дозволяє використовувати типове стандартне устаткування хімічних виробництв з заданими конструкційними параметрами і дає можливість знизити капітальні витрати на будівництво станцій переробки. Враховані умови мінімізації відходів переробки і можливості очищення стічних вод на станціях біохімічного очищення і природними сорбентами. 5. Єдину природно-техногенну систему “склад пестициду - хімічна властивість основного компонента - оптимальна технологія переробки – раціональна організація робіт з переробки у промисловому регіоні” слід розглядати, як функцію взаємозв'язку між вартісними параметрами технології переробки, транспортування пестицидів до місця утилізації, імовірністю забруднення навколишнього середовища, величини можливого збитку при цьому. Доцільна раціональна організація переробки пестицидних препаратів з максимальним наближенням до місць переробки та з урахуванням виникнення критичних ситуацій навколишнього середовища в інтервалі імовірності від 10-7 до 10-4 аварій на 1 км транспортування. 6. Комплексна переробка пестицидів ТХАН, Атразин, Зеазин-50 дає можливість одержання вартісних продуктів переробки, що забезпечить хімічну промисловість розчинником (хлороформ); важку - мастильними композиціями багатоцільової дії до індустріальних мастил И-20, И-40 з вмістом мідної солі 1,5-3,0%, що дозволить збільшити навантажувальні властивості в 3 рази, знизити знос матеріалу в 1,8-2,5 рази, коефіцієнт тертя в 1,7-2,3 рази; нафтогазовидобувну - проттипітінговою добавкою для інгібітору корозії, з вмістом діючої речовини сим-триазину - 1%, що зменшить загальну корозію металу - на 90%, питтінгову корозію на 95 %, сірковуглецеву корозію - на 70 %. 7. Переробка пестицидів методами утилізації і регенерації дозволить запобігти можливого екологічного збитку від забруднення пестицидами в Дніпропетровській області на суму 750 тис. грн, звільнити близько 600 га земель раніше зайнятих під склади і санітарно-захисні зони. Це зумовить позитивний внесок у екологічний стан техногенно напруженого регіону. Рекомендації щодо використання отриманих результатів Результати досліджень запропоновані до використання на заводі ТОВ “Інтерпрайсіз”, Інституту проблем природокористування і екології, Інституту землевпорядкування УААН НАН України, Дніпропетровської обласної станції захисту рослин. |
