Анотація до роботи:

Котова Т.В. Оцінка та прогнозування впливу техногенного забруднення на мінеральний склад поверхневих вод України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. - Київський національний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена визначенню закономірностей впливу техногенного забруднення на мінеральний склад поверхневих вод суші в різних природно-кліматичних зонах України. На прикладі досліджень багаторічної динаміки показника мінералізації окремих водних екосистем (оз. Ялпуг – м. Болград, р. Десна – с. Летки, р. Ірпінь – с. Мостище, р. Полтва – м. Буськ, р. Самара – м. Новомосковськ, р. Лімниця - с. Перевозець) побудована математична модель для визначення показників рівня порушення сталого розвитку водних екосистем, перевищення їх ресурсної спроможності та приросту складової рівнів порушення природної рівноваги. Отримані залежності впливу модуля підземного стоку на рівень порушення сталого розвитку в річкових басейнах та встановлення нової стадії техногенної рівноваги.

Досліджено етапи довгострокових змін показника мінералізації у водній екосистемі під впливом зовнішніх факторів та отримані залежності для визначення максимального значення показника мінералізації, яке може бути досягнуто водною екосистемою часу досягнення озерною або річковою системою нової стадії техногенної рівноваги.

Проведено зонування території України за ступенем порушення квазірівноважної стадії природного режиму водних екосистем суші та показником їх самовідновлення. Дані досліджень впроваджені в “ГІС систему– використання поверхневих вод Сумської області”.

1. Здійснено оцінку та прогнозування змін мінерального складу поверхневих вод суші в залежності від техногенного навантаження в різних природно-кліматичних зонах України.

2. Проведено дослідження в районі питних водозаборів оз.Ялпуг – Болградський водозабір та р. Десна в/п с. Летки, які засвідчили, що в поверхневих водах поблизу м. Болград (оз. Ялпуг) в 2001-2003 роках спостерігалося підвищення рівня мінералізації за санітарно-гігієнічними нормами для питних водозаборів ДСанПіН № 136/1940, ДСТУ 4808: 2007. Автором визначено, що екосистема оз. Ялпуг з 2001 року знаходиться в стадії нової техногенної рівноваги з середньорічним рівнем мінералізації поверхневих вод 1200 мг/дм³.

3. Встановлено для типових водних об’єктів в основних природно-кліматичних зонах України з різними рівнями водозабезпечення і водокористування багаторічну динаміку мінералізації поверхневих вод, як індикатора техногенних впливів на них. Показано, що цю динаміку можна описувати асиметричною кривою розподілення Пірсона ІІІ роду.

4. Запропоновано на основі отриманих залежностей визначення змін показників техногенного навантаження та порушення сталого розвитку за показником мінералізації та перевищення ресурсної спроможності водної екосистеми.

5. Отримано для різних регіонів залежності показали, що щорічна складова змін мінерального складу водних об’єктів (R), рівень порушення екосистем () та перевищення ресурсної спроможності системи () складають відповідно: оз Ялпуг м. Болград – 792, 2 мг/дм³ на рік (за 12 років, 1982-1994рр.), 1032 мг/дм³ та 3,143; р. Десна (с. Летки) – 35 мг/дм³ на рік, 40 мг/дм³, 1,1; р. Полтва (м. Буськ) – 97 мг/дм³ на рік (за 30 років, 1960-1990рр.), 100 мг/дм³, (до 1996 року), 1,0; р. Ірпінь (с. Мостище) – 65 мг/дм³ на рік (за 43 роки, 1960-2003), 510 мг/дм³ та 1,5; р. Самара (м. Новомосковськ) - 859 мг/дм³ на рік (за 6 років, 1987-1993рр.), 1010 мг/дм³, 4,25 (до 1996 року)., р. Лімниця (с. Перевозець) - 55 мг/дм³ на рік (за 32 роки, 1971-2003рр.), 66 мг/дм³, 1,3.

6. Зроблено нові узагальнення щодо впливу підземного живлення та величини складової підземного стоку на рівень порушення мінерального складу поверхневих вод. Доведено, що підземний стік відіграє суттєву роль у відновленні сталого розвитку системи. Запропоновані статистичні залежності між рівнем порушення сталого розвитку водно-поверхневих екосистем в умовах екстремальних значень водності для різних природно-кліматичних зон України та величинами підземного стоку території (М) та коефіцієнтом взаємозв’язку поверхневих і підземних вод (К_в).

7. Визначено залежності для досягнення поверхневими водами суші часу максимального значення показника загальної мінералізації та часу нової техногенної стадії стабілізації екосистеми. Доведено, що максимальне значення останнього показника залежить не стільки від послаблення антропогенного тиску на систему скільки від природних режимоутворюючих факторів.

8. Досліджено етапи в довгострокових змінах порушення водних об’єктів в залежності від природних циклів основних режимоутворюючих факторів та параметрів техногенного навантаження. Запропонована формула для коефіцієнту самовідновлення (за показником мінералізації), в залежності від рівня якого призначаються водоохоронні заходи в річковому басейні.

9. Проведено зонування території України за ступенем впливу техногенного навантаження на порушення змін мінерального складу водних об’єктів та коефіцієнтах самовідновлення в різних природно-кліматичних зонах.

10. Запропоновано класифікацію першочергових природоохоронних заходів в залежності від отриманого значення коефіцієнту самовідновлення (1 > К_{самовідн}. 0).

11. Розроблено на основі отриманих в роботі технічних рішень картографічну модель джерел забруднення Білопільського та Сумського районів Сумської області, що дозволяє оптимізувати систему підтримки прийняття управлінських рішень на обласному рівні та підвищити оперативність і достовірність вихідних даних для екологічної експертизи щодо природоохоронних заходів області як існуючих так і нових проектів.

12. Отримано результати досліджень впроваджені в Методичних рекомендаціях до виконання лабораторних робіт “Оцінка та прогнозування якості природних вод” з дисципліни “Основи екологічної безпеки територій і акваторій” при підготовці студентів зі спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”, спеціалізації “Екологія будівництва” на кафедрі Охорона праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва та архітектури, Київ – 2003, 40 с.