Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Національна безпека / Екологічна безпека


Бородіна Наталія Анатоліївна. Техногенно-екологічні ризики і управління екологічною безпекою потенційно небезпечних підприємств (на прикладі виробництв із гальванічними процесами) : Дис... канд. наук: 21.06.01 - 2007.



Анотація до роботи:

Бородіна Н.А. Техногенно-екологічні ризики і управління екологічною безпекою потенційно небезпечних підприємств (на прикладі виробництв із гальванічними процесами). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. – Національна Академія наук України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи, Інститут геохімії навколишнього середовища, Київ 2007.

На основі застосування методології системного аналізу проведено ідентифікацію загрози та ризику забруднення навколишнього середовища виробництвами з гальванічними процесами та визначено вірогідні сценарії забруднення навколишнього середовища.

З використанням математичних методів моделювання розроблено модель надійності системи очищення стічних вод підприємств із гальванічними процесами, вдосконалено математичну модель оцінки ризику забруднення навколишнього середовища токсичними відходами, що зберігаються в металічних контейнерах-накопичувачах, а також запропоновано підхід до визначення вагових коефіцієнтів моделі розрахунку індивідуального ризику захворювань персоналу та населення внаслідок забруднення навколишнього середовища.

У рамках розробки загальної стратегії управління ТЕБ потенційно екологічно небезпечних підприємств запропоновано план заходів із попередження та контролю техногенно-екологічних ризиків виробництв з гальванічними процесами. Для підприємств зазначеного типу розроблено систему контролю утворення гальванічного шламу та встановлено функціональні залежності витрат реагентів, що дозволяє розробити програмне забезпечення для автоматизації процесу очищення стічних вод на станціях нейтралізації.

Ґрунтуючись на попередніх дослідженнях поводження з гальванічними шламами розроблено методику оцінки методів утилізації токсичних відходів та вдосконалено методику визначення страхових внесків при страхуванні підприємств, що зберігають токсичні відходи.

Існуючі методологічні підходи до оцінки та управління ТЕБ полягають у комплексному застосуванні різних методів та моделей оцінки ризику, своєчасному попередженні техногенно-екологічної небезпеки підприємств, що досягається за рахунок впровадження природоохоронних заходів. Узагальнення цих підходів показало, що при управлінні ТЕБ потенційно небезпечних підприємств заходи щодо забезпечення їх екологічної безпеки повинні визначатися на основі оцінок ризику в залежності від дії чинників небезпечного впливу (загрози), що відображено в запропонованій схемі управління ТЕБ. Такий висновок було обґрунтовано і результатами проведеної оцінки техногенно-екологічних ризиків виробництв з гальванічними процесами, на основі якої запропоновано заходи з управління екологічною безпекою. Для зазначеного типу підприємств удосконалено методи моделювання і оцінки техногенно-екологічних ризиків.

У рамках вирішення поставлених задач отримано такі результати:

  1. Ідентифікація загрози і ризику забруднення навколишнього середовища виробництвами з гальванічними процесами, в рамках якої визначено характеристики основних джерел їх техногенно-екологічної небезпеки, дозволила за допомогою розроблених математичних моделей отримати кількісні оцінки екологічних ризиків. Отримані кількісні оцінки мають загальний характер і можуть бути поширені на інші потенційно небезпечні підприємства, які становлять загрозу забруднення навколишнього середовища їх стічними водами або токсичними відходами.

  2. Застосування теорії випадкових процесів при розробці математичної моделі надійності системи очищення стічних вод дозволило за допомогою загальноприйнятих в теорії надійності чисельних критеріїв кількісно оцінити ризик забруднення навколишнього середовища елементами-забруднювачами, що містяться в стічних водах виробництв із гальванічними процесами, і спрогнозувати його зростання в часі. Тестування отриманої математичної моделі показало можливість її адаптації до умов підприємств з іншими технологічними процесами, які потребують відведення та очищення стічних вод.

  3. Розроблені на базі моделі оцінки ризику забруднення навколишнього середовища гальванічними шламами при довгостроковому їх зберіганні в контейнерах-накопичувачах методологічні аспекти, які засновано на поєднанні детермінованого процесу деградації і класичних принципів теорії вірогідності, дозволили провести прогнозні оцінки терміну експлуатації контейнерів-накопичувачів та ризику забруднення навколишнього середовища при довгостроковому зберіганні токсичних відходів як функції часу. Результати прогнозних оцінок свідчать про перспективність вірогіднісно-детермінованого підходу в оцінці ТЕБ потенційно небезпечних об'єктів у функції часу та перспективність використання запропонованих методологічних аспектів при моніторингу і управлінні ТЕБ.

  4. Запропонований підхід до визначення вагових коефіцієнтів моделі розрахунку індивідуального ризику захворювань персоналу та населення внаслідок забруднення навколишнього середовища дозволив провести імовірнісну оцінку виникнення патологічних захворювань від впливів потенційно небезпечних підприємств, що дає можливість в подальшому за результатами медико-біологічних досліджень розробити методику контролю потенційно небезпечних підприємств.

  5. Виконана ідентифікація загрози і ризику забруднення навколишнього середовища виробництвами з гальванічними процесами та удосконалені методи моделювання і оцінки ризику забруднення навколишнього середовища зазначеного типу підприємствами дозволили сформувати нові науково-технічні положення і економічні вимоги щодо управління техногенно-екологічними ризиками потенційно небезпечних підприємств та виробити загальну стратегію управління ТЕБ. Для виробництв з гальванічними процесами визначено план заходів із попередження та контролю ризику і розроблено заходи із зниження екологічного навантаження. В рамках плану природоохоронних заходів розроблено систему контролю утворення гальванічного шламу і методику оцінки методів утилізації токсичних відходів, а також вдосконалено методику визначення страхових внесків при страхуванні підприємств, що зберігають токсичні відходи. Додатково встановлено функціональні залежності витрат реагентів, які дозволяють розробити програмне забезпечення для автоматизації процесу очищення стічних вод на станціях нейтралізації.

Публікації автора:

  1. Бородіна Н.А. Експертна оцінка ризику виникнення аварій на підприємствах гальванічного виробництва // Материалы международной конференции “Отходы производства и потребления, медико-экологические и экономические аспекты” (17-21.05 2005р. г. Ялта). – К.: Общество “Знание”, 2005. – С. 38-41.

  2. Бородіна Н.А. Застосування аналізу ризику щодо забруднення навколишнього середовища важкими металами при поводжені з гальванічними шламами // Матеріали міжнародної конференції “Поводження з відходами виробництва і споживання, медико-екологічні і економічні аспекти” (28.02 – 04.03. 2005р., Свалявський р-н, с. Поляна). – К.: Товариство “Знання”, 2005 – С. 33-36.

  3. Бородіна Н.А. Оцінка ризику впливу відходів гальванічного виробництва на безпеку людини та навколишнє середовище // Екологія і ресурси, 2005. – Вип. 11. – С. 92-94.

  4. Бородіна Н.А. Страхування екологічних ризиків на підприємствах з гальванічним виробництвом // Стандартизація. Сертифікація. Якість, 2005. – № 6. – С. 69-72.

  5. Бородина Н.А. Модель оценки риска влияния токсичных отходов производства на безопасность человека // Экология и промышленность, 2006. – № 4. – С. 42-46.

  6. Бородина Н.А. Модель прогноза загрязнения окружающей среды при хранении гальванического шлама // Екологія і ресурси, 2005. – Вип. 12. – С. 67-74.

  7. Бородина Н.А Надежность системы очистки сточных вод предприятий гальванического производства // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Сер. “Гірництво”. – 2005. – Вип. 12. – С. 134-139.

  8. Бородина Н.А. Оптимизация процесса нейтрализации сточных вод участков нанесения химических покрытий // Экотехнологиии и ресурсосбережение. – 2005. – № 6. - С. 71-73.

  9. Бородина Н.А. Оптимизация процесса очистки сточных вод участков нанесения химических покрытий // Труди міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми охорони довкілля, раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод” (20-23.04.2004 г., г. Миргород). – Київ: “Знання”, 2004. – С. 139-142.

  10. Бородина Н.А. Оценка и прогноз эксплутационного состояния металлических контейнеров для хранения гальванических шламов // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. Баштові споруди: матеріали, конструкції, технології. – 2005. – Вип. 2005-8(56). – С. 43-47.

  11. Бородина Н.А. Утилизация гальванического шлама путем использования его при изготовлении сборных бетонных элементов, предназначенных для благоустройства территорий // Дороги і мости: збірник наукових статей. – Київ: Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна, 2004. – Вип. 2. – С. 20-27.

  12. Бородина Н.А. Эколого-экономические аспекты применения отходов промышленности в дорожно-транспортном комплексе // Строительство и эксплуатация автомобильных дорог и мостов: Сборник научных трудов. – Минск: РУП “БелдорНИИ”, 2004. – № 16. – С. 150-153.