Анотація до роботи:

Ветрова Н.М. Управління екологічною безпекою рекреаційного регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, Сімферополь, 2008.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і розробці форм управління екологічною безпекою регіону рекреаційної спеціалізації (ЕБРР) із застосуванням системно-ситуативного аналізу, моделювання, інформаційних технологій і техніко-технологічних інструментів.

Розширено та конкретизовано теоретичні основи управління екологічною регіональною безпекою. Обґрунтовано головні категорії системи управління екологічною безпекою: передумови формування і функціонування, суть і структура механізму управління, конкретизовано цільову установку, суб'єкт, об'єкти управління, функції, технології, методи та інструментарій управління. Удосконалено класифікацію антропогенних чинників функціонування еколого-економічної системи (техніко-технологічні, просторово-планувальні) та згідно з ними класифікацію техногенних загроз за двома блоками (щодо попадання в навколишнє природне середовище речовин, антропогенних за походженням, щодо змін природних систем під впливом антропогенних чинників). Обґрунтовано новий метод оцінки рівня екологічної безпеки регіону за двома узагальнюючими показниками: інтегральний показник безпеки при попаданні у середу антропогенних речовин та інтегральний показник екологічної безпеки при змінах природного середовища. Синтезовано нові форми стратегічного управління екологічною безпекою рекреаційного регіону, які ґрунтуються на обліку особливостей умов формування видів техногенних загроз, оцінці рівня екологічної безпеки і включають комплекс організаційно-технічних інструментів щодо забезпечення екологічної безпеки.

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою. В ній наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання актуальної наукової проблеми забезпечення екологічної безпеки регіону рекреаційної спеціалізації та розроблено форми управління нею із застосуванням математичних моделей, інформаційних технологій та організаційно-технічних рішень, що спрямовані на підвищення екологічних параметрів умов життєдіяльності населення, рекреантів та стану довкілля.

Основні наукові і практичні результати, отримані при вирішенні поставлених задач дослідження, висновки і рекомендації роботи полягають у наступному.

28

1. На основі результатів аналізу екологічного розвитку України підтверджена об'єктивність дії екологічної домінанти життєдіяльності і визначено проблемні задачі забезпечення екологічної безпеки як країни в цілому, так і її регіонів. Виходячи з суті, сукупності законів і закономірностей еколого-економічної системи та її функціонування, підтверджена наявність суперечності між діяльністю людей і станом навколишнього природного середовища, що визначає необхідність управлінських дій в системі забезпечення стійкого розвитку територіальних комплексів.

2. З еколого-системних позицій розроблено теоретичні основи управління ЕБ на регіональному рівні. За результатами системно-ситуативного аналізу процесу управління запропоновано принципове удосконалення цільової спрямованості, системності і структури об’єкту управління ЕБ, параметрів сукупності функцій управління за рахунок функції нормативно-правового регулювання діяльності суб’єктів господарювання регіону з позицій виконання екологічних потреб суспільства щодо підвищення безпеки життєдіяльності. Систематизовано підходи щодо організації екологічного управління у світі, на національному та регіональному рівнях, враховуючи нормативно-правову базу забезпечення процесу управління в Україні та її регіонах. В цілому розроблено нову структурно-логічну та процесну модель механізму управління ЕБР, що дозволило удосконалити підхід щодо визначення особливостей та структури сучасних інструментів та технологій управління (програмно-цільові, управління за результатами, управління за відхиленнями, ситуаційне управління) на підставі передумов формування та функціонування управлінської системи у сфері забезпечення безпечних умов життя та збереження здоров’я населення.

3. Розроблено теоретичні основи щодо процесу формування загроз екологічній безпеці на підставі удосконалення класифікації антропогенних чинників функціонування еколого-економічних систем (техніко-технологічні, просторово-планувальні) та згідно з нею обґрунтовано нову класифікацію техногенних загроз ЕБ за двома блоками: перший – техногенні загрози ЕБ через попадання в навколишнє природне середовище речовин, антропогенних за походженням; другий - техногенні загрози ЕБ в наслідок змін природних систем при споживанні природних ресурсів та дії просторово-планувальних чинників, що дозволило конкретизувати та поглибити наукові уявлення щодо сутності, прояву техногенних загроз та систематизувати закономірності процесу формування загроз екологічній безпеці в регіоні.

4. Обґрунтовано (за результатами використання математичного методу головних компонент) новий метод оцінки рівня екологічної безпеки регіону за двома інтегральними показниками екологічної безпеки техногенного характеру: інтегральний показник екологічної безпеки при зниженні попадання в середовище антропогенних речовин та інтегральний показник екологічної безпеки при зниженні ступеня зміни природного середовища. Розроблено формалізація, алгоритм процесу оцінки, комп'ютерна програма розрахунку елементів і моделей прогнозування екологічних показників в рамках даного методу, який стосовно цілей управління ЕБ дозволяє виявляти на стадії моніторингу проблемні аспекти та особливості регіональної екологічної безпеки на будь-якій території, а також провести екологічне зонування території згідно стану довкілля.

5. Сформульовано методологічні принципи і системні закономірності екологічно безпечного функціонування та збалансованого розвитку рекреаційного регіону на підставі розробленого підходу щодо визначення категорії природних систем за характеристиками визначальних чинників

29

ефективної рекреації людини, в якому особливим є врахування екологічного стану території за рівнем двох інтегральних показників екологічної безпеки.

6. Конкретизовано теоретичні положення методу зонування рекреаційних регіонів за критеріями рекреаційної спеціалізації, який припускає дослідження не тільки комбінації ресурсної бази рекреації, але і враховує параметри екологічної безпеки територій, що доцільно використовувати відносно завдань та мети управління ЕБ регіону рекреаційної спрямованості.

7. Досліджено тенденції формування, розвитку та проявів техногенних загроз ЕБ у найбільшому в державі рекреаційному регіоні – рекреаційно-економічному комплексі Автономної Республіки Крим, який має систему рекреаційних зон, в переважній кількості розташованих у прибережній зоні Чорного та Азовського морів, та характеризується загальними та специфічними особливостями формування екологічних загроз (загрози навантаженню на довкілля через високий рівень урбанізації приморських територій; через забруднення атмосфери викидами автотранспорту, забруднення акваторії портів; загрози зміни ландшафтів за рахунок підвищеної щільності забудов; підвищеного тиску на довкілля у різних формах в результаті сезонного зростання чисельності населення регіону за рахунок міграційних потоків рекреантів та через потребу функціонування широкої рекреаційної інфраструктури регіону; загрози здоров’ю через підвищений рівень впливу на людину небезпечних техногенних дій різної спрямованості унаслідок послабленого здоров'я рекреантів та підвищеної щільності людей на одиницю площі території у відповідний сезонний пік та ін.). Результати аналізу підтвердили наявність сучасних проблем екологічного плану та необхідність вдосконалення системи управління екологічною безпекою Криму.

8. Синтезовано нові форми управління ЕБ регіону на стратегічному рівні, які ґрунтуються на врахуванні параметрів умов формування видів техногенних загроз, оцінці рівня екологічної безпеки, привабливості рекреаційної системи кожної зони. Екологічні стратегії (ЕС) за суттю, цілями та вимогами реалізації відповідають структурі системного об’єкту управління екологічною безпекою, механізму управління ЕБ, а також враховують положення ISO 14000, 14001. На прикладі АР Крим щодо природно-рекреаційних прибережних зон півострову (Північно-західна, Західна, Південно-західна, Південнобережна, Південно-східна та Східна) за результатами оцінки рівня рекреаційного навантаження та рівня екологічної безпеки конкретизовано форми екологічних стратегій: відносно традиційно відомих курортних та туристських зон Криму - ЕС концентрованого росту та ЕС стабілізації; щодо територій, які можуть бути у стратегічній перспективі розвинутими рекреаційними зонами - ЕС зміни спеціалізації.

9. Обґрунтовано підхід щодо підвищення ефективності управління екологічною безпекою на регіональному рівні, який передбачає удосконалення організаційно-технічного інструментарію управління рекреаційними природно-економічними комплексами на підставі системних рішень техніко-технологічних завдань забезпечення екологічної безпеки рекреаційного регіону в слідуючих формах:

- удосконалення інформаційної системи екологічного моніторингу регіону як системи збору даних та аналізу характеристик довкілля, на підставі впровадження сучасної міжвідомчої екологічної бази даних регіону, побудова якої дозволяє використовувати комплекс інформаційно-моделюючих програм, включаючи програму розробленого в дисертації нового методу оцінки рівня ЕБР (також уточнено систему показників екологічної безпеки) та працювати через

30

регіональну комунікаційну мережу зв’язку на рівні прямого віддаленого доступу між установами та органами екологічного управління;

- обґрунтування технічних рішень запобігання попаданню антропогенних речовин у середовище, що передбачає різні проекти згідно з рівнем загроз ЕБ. Відносно рекреаційного регіону одним із важливих аспектів даної проблеми є сезонне зростання об’ємів ТПВ за рахунок росту загальної чисельності населення у рекреаційний термін, тому розроблено регіональну просторову схему розміщення об’єктів переробки та депонування ТПВ з залученням сучасних технологій та інженерних рішень, які дозволять вирішити проблему на підставі використання потужностей сучасних заводів з переробки ТПВ при здійсненні доцільного транспортування ТПВ, а також видобутку корисних фракцій та сировини з них. Визначено потрібні об’єми фінансування, ефективність та етапи будівництва переробних заводів та комплексів за рахунок як цільових коштів регіону, так і недержавних інвестицій;

- обґрунтовано підхід щодо вирішення проблеми високої щільності забудови прибережних рекреаційних зон, заснований на урахуванні оптимального розрахункового рівня забудови і рівня щільності забудови, що фактично склався, який обґрунтовує можливі регуляторні заходи місцевих органів управління та екологічних установ. Для використання розробленої математичної оптимізаційної моделі щільності забудови об'єктами рекреації визначено розрахункові процедури з використанням комп’ютерних засобів, які вбудовуються в систему інформаційної підтримки управління екологічною безпекою АР Крим.

10. Результати теоретичних та практичних досліджень, розроблені методики та моделі впроваджено у практичну діяльність органів державного управління Автономної Республіки Крим та органів управління екологічною безпекою, використовуються в навчальному процесі.

11. Наукова цінність роботи полягає в розробці та реалізації системного науково обґрунтованого підходу щодо аналізу формування загроз екологічній безпеці та управління екологічною безпекою у рекреаційному регіоні, а практична цінність – у можливості використання результатів у повному обсязі чи фрагментарно в різних регіонах рекреаційної спрямованості.

Публікації автора:

Монографії

1. Ветрова Н.М. Экологическая безопасность рекреационного региона: Моногр. – Симферополь: РИО НАПКС, 2006. – 297 с.

2. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма. // Коллектив авторов; под ред. проф. Ефремова А.В. – Симферополь: Таврия, 2002. – 300 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Ефремов А.В., Ветрова Н.М., Бережная И.В. Системный подход к формированию организационной структуры управления рекреационно-экономическим комплексом Крыма. // Культура народов Причерноморья. 1997. №2. С.263-266.

4. Боков В.А., Ветрова Н.М., Горбань А.В. Концепция использования территории «Поляна сказок» // Вопросы развития Крыма. Сб. науч. трудов. - Вып. 12.- Симферополь: Таврия-плюс, 1999.- С.31-35.

31

5. Ветрова Н.М. О типах и иерархии стратегий // Экономика и управление. 2003. №5-6. С.11-14.

6. Ветрова Н.М. Рекреация и экология: стратегия взаимоотношений. //Культура народов Причерноморья. 2003. № 45. – С.21-25.

7. Ветрова Н.М., Лыхина Н.И. Тенденции процесса реструктуризации санаторно-курортного и туристического комплекса Автономной Республики Крым // Культура народов Причерноморья. 2004. №. 55. -Т. 3. – С.23- 28.

8. Ветрова Н.М., Штофер Г.А. Теоретические основы сущности категории «регион» // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. -Вип.198. -Том. 3 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 675-683.

9. Ветрова Н.М. Подходы к региональному управлению экологической безопасностью // Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов. – Вып. 10. – Симферополь: РИО НАПКС, 2005. – С. 127-131.

10. Ветрова Н.М., Лыхина Н.И. Особенности системы факторов сезонности работы рекреационного комплекса Крыма // Экономика и управление. 2005. № 2-3 (51, 52). С. 35-39.

11. Ветрова Н.М. Концептуальні основи розробки стратегії розвитку рекреаційного регіону з врахуванням екологічної складової. // Экономика и управление. 2005. № 4-5. С. 87-90.

12. Ветрова Н.М. Системно-целевой и функционально-технический подходы экологического менеджмента для рекреационных территорий //Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов. - Вып. 12 – Симферополь: РИО НАПКС, 2005. – С. 129-133.

13.Ветрова Н.М.. Страчкова Н.В Особенности оценки транспортной доступности рынка рекреационных услуг АР Крым // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Вип. 14. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2005. С. 15-23.

14. Ветрова Н.М. Об основных тенденциях развития экологической ситуации в Украине // Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов. – Вып. 15-16 – Симферополь: РИО НАПКС, 2006. – С.97-103.

15. Ефремов А.В., Ветрова Н.М., Шевченко Н.Н. Оптимизация застройки прибрежной зоны южных морей // Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов. Вып. 11 – Симферополь: РИО НАПКС, 2005. – С. 22-28.

16.Ветрова Н.М. Теоретические основы механизма экологического управления // Збірник наукових праць СНІАЕіП. – Вип. 2 (18). – Севастополь: СНІАЕіП, 2006. – С. 111-113.

17. Ветрова Н.М. Особенности стратегии рекреационного региона: экологический аспект //Вісник Криворізького технічного університету. Зб. наук. праць. – Вип. 14 – Кривий Ріг: 2006 – С. 190-194.

18.Ветрова Н.М. Система экологических законов и их роль в механизме экологического управления // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. № 12 (106).– Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2006. – С. 256-261.

19. Ветрова Н.М. Экологический аспект рекреационной специализации региона // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Вип. 44. Том 1. – Харків, 2006. – С. 204– 213.

20.Ветрова Н.М. Экологическое управление: виды и особенности стратегий экологической направленности // Радіоелектроніка. Інформатика. Управління. – №1 (17).– Запоріжжя: ЗНТУ, 2007. – С. 124-128.

21. Ветрова Н.М. Сущность стратегий экологической направленности для рекреационных территорий // Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов.– Вып. 18. – Симферополь: РИО НАПКС, 2007. – С.130-134.

32

22. Федоркин С.И., Ветрова Н.М. Особенности структуры механизма экологического управления //Екологія і ресурси: Зб. наук. праць Інституту проблем національної безпеки. – К.: ІПНБ, 2006. – №15. – С.132-138.

23. Ветрова Н.М. Особенности нормативно-правового обеспечения управления экологической безопасностью региона на примере АР Крым // Збірник наукових праць СНІАЕіП. -Вип.3 (19). – Севастополь: СНІАЕіП, – 2006. –С. 227-230.

24. Ветрова Н.М. Особливості формування екологічної небезпеки в регіоні // Науковий вісник ІФНТУНІ. Зб. наук. праць. – №. 2(14) – Івано-Франківськ: 2006. – С. 157-162.

25.Ветрова Н.М., Масник Н.И. Особенности процесса экологизации деятельности предприятий в современных условиях. // Культура народов Причерноморья. 2006. №. 88. С.51-53.

26. Ветрова Н.М. Эволюция теоретических подходов к управлению экологической безопасностью // Вісник НУВГП. Вип.1 (37). – Рівне: НУВГП, 2007. – С.3-9.

27. Ветрова Н.М. Система факторов формирования экологической опасности в рекреационных зонах Крыма // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. Вип. №25. – Одеса: Зовнішрекламсервіс, 2007. –С.68-73.

28. Ветрова Н.М. Подход к классификации техногенных опасностей // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. -2007. – №1/ 3 (25). – С. 20-24.

29. Ветрова Н.М. Уровень экологических опасностей и устойчивость окружающей природной среды // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. – № 5. – С. 43–47.

30. Ветрова Н.М. Об оценке уровня экологической безопасности региона // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2007. – №3/4 (27). – С.56-60.

31. Ветрова Н.М. Подход к совершенствованию информационного обеспечения управления экологической безопасностью АР Крым // Строительство и техногенная безопасность. Сб. науч. трудов. – Вып. 21. – Симферополь: РИО НАПКС, 2007. – С.103-108.

Опубліковано в інших виданнях

32. Ветрова Н.М. Рекреационная сфера: роль и значение в жизни общества. //Социально-экономические проблемы региона. Сб. науч. трудов. Симферополь: КИПКС, 1996. С.13-16.

33.Устойчивый Крым. План действий. Научные труды КИПКС. – Киев-Симферополь: СОНАТ, 1999. – 400 с., ил., 16 с. цв. вкл.

34. Ветрова Н.М. Особенности разработки стратегии развития Крымского региона // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. №2. С. 106-109.

35. Ветрова Н.М. Стратегический анализ потенциала региона. // Региональные аспекты международной экономической деятельности Крыма. Сб. науч. трудов под ред. Руденко А.И., Зиновьева Ф.В.– Симферополь: Крымский экономический институт КНЭУ, 2004. – С. 80-82.

36. Ветрова Н.М., Бережная И.В. Методология маркетинговых исследований уровня краткосрочного спроса на туристические услуги // Вестник физиотерапии и курортологии. 2003. № 3. С.86-88.

37. Ветрова Н.М. Стратегическое управление в системе экономических инструментов управления рекреационным предприятием // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. № 2. С.19-20.

38. Концепция инновационного развития региона (на примере Автономной Республики Крым). – Симферополь: ГФФИ, 2005. – 156 с.

33

Опубліковано в матеріалах конференцій

39.Ветрова Н.М., Силина Е.А Особенности формирования рекреационной сферы по территориальным микрорайонам Крыма. // Формирование окружающей среды на урбанизированных территориях Крыма. Сб. науч. трудов. Симферополь: Таврия, 1996. С.72-76.

40.Ефремов А.В., Ветрова Н.М., Бережная И.В. Принципы зонирования территории Крыма по ресурсному признаку // Материалы межотраслевой конф. «Научные и практические аспекты курортно-рекреационной деятельности». – Ялта: ВИД, 1998. С.87-89.

41.Ветрова Н.М. Бережная И.В. Признаки зонирования территории Крыма //Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах с переходной экономикой: Материалы Международной научно-практической конференции к 80-летию Национальной академии наук Украины. – Симферополь: СОНАТ, 2001. С.171-174.

42. Ветрова Н.М. О некоторых стратегиях развития рекреационно-экономического комплекса Крыма // Проблемы и перспективы транзитивной экономики: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции – Симферополь: «КАПКС», 2002. – С. 8-11.

43. Ветрова Н.М. Роль стратегического управления в системе экономических инструментов управления // Управление региональным развитием: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции – Симферополь: «КАПКС», 2003. – С. 208-210.

44. Ветрова Н.М., Кузьмина Н.В. О функциональных составляющих рекреационной услуги // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции (Алушта) «Проблемы устойчивого регионального развития в условиях рыночной экономики: – Симферополь: РИО НАПКС, 2004. – С. 81-82.

45. Ветрова Н.М. Подходы к совершенствованию механизма компенсации экологического ущерба //Сборник по материалам научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании». Том 11. – Одесса: Черноморье, 2005. –С.17-20.

46. Ветрова Н.М. Концептуальні основи управління екологічною безпекою регіону // Материалы юбилейной научной конференции НАПКС – Симферополь: «КАПКС», 2005. – С. 9-11.

47. Ветрова Н.М. Система мероприятий по обеспечению экологической безопасности рекреационного региона // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та освіта – 2006». Том 18.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С.87-90.

48. Ветрова Н.М. Підходи до екологізації стратегічного управління розвитком рекреаційного регіону // Матеріали другої науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою» – Бердянськ: АУІТ «АРІУ», 2006. – С. 37-42.

49.Ветрова Н.М.Экологические условия развития рекреационной специализации региона // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции «Образование и наука без границ – 2006». Том 9. – Днепропетровск: Наука и образование, 2006. С.36-38.

50. Ветрова Н.М. О системе нормативно-правового обеспечения управления экологической безопасностью региона // Материалы международной научно-практической «Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза стихийных, техногенных и социальных катастроф» - Севастополь: СНІАЕіП, – 2006. –С.21-24.

Особистий внесок здобувача в публікаціях, написаних у співавторстві, полягає у такому: [2] – написання розділів 1, 2, 4; [3] – обґрунтування системного підходу щодо управління рекреаційним комплексом Криму; [4] – обґрунтування концепції використання рекреаційної зони з

34

врахуванням екологічного стану; дослідження процесів функціонування рекреаційних об’єктів Криму; [8] – запропоновано підхід щодо ознак регіону та сутності регіональної системи; [10] – доведено особливості сезонної роботи рекреаційних систем та вплив на екологічний стан довкілля; [13] – досліджено особливості транспортної доступності ринку рекреаційних послуг Криму та вплив на стан довкілля транспортних систем; [15] – розробка математичної моделі оптимізації щільності забудови рекреаційних приморських зон; [22] – розробка сутності та структури механізму управління екологічною безпекою регіону; [25] – визначення процесу екологізації діяльності на сучасному етапі розвитку технології; [33] – розробка підходу щодо удосконалення системи управління рекреаційним регіоном; [36] – узагальнення результатів авторських маркетингових досліджень попиту рекреаційних послуг у Криму; [38] – оцінка привабливості зон Криму з урахуванням екологічного стану території – С.49-74; [39] – доведено особливості територіального зонування Криму за рекреаційними ресурсами; [40] – сформовано принципи щодо визначення рекреаційної системи; [41] – обґрунтовано сукупність ознак зонування Криму; [44] – розглянуто функціональні особливості рекреації.