Анотація до роботи:

Чупов Андрій Володимирович. Відтворення інгаляційних доз опромінення після аварії на ЧАЕС в 30-км зоні. ВІДТВОРЕННЯ ІНГАЛЯЦІЙНИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС В 30-КМ ЗОНІ – рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека.

Дисертація присвячена дослідженням, метою яких була реконструкція радіаційної обстановки в перші дні аварії в 30-км зоні ЧАЕС. На основі проведених досліджень були розраховані інгаляційні дози, отримані населенням в перші дні аварії до евакуації з 30-км зони. Було проведено вивчення властивостей "гарячих часток" як з 30-км зони, так і з Семипалатинського полігону. Для неруйнуючого контролю концентрації a-, b-, g-радіонуклідів була розроблена методика, що дозволила без проведення радіохімічних робіт вимірювати активність a-нуклідів.

Була проведена систематика експериментальних даних, отриманих в перші дні аварії, як по ізотопам конкретного елемента, так і по відношенню активності різних радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs. Для цього були вивчені відношення активностей радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs, виміряних в перші десять днів аварії як в районах, що прилягають до ЧАЕС, так і в Москві (Росія) та Зайберсдорфі (Австрія).

Отримані аналітичні вираження описують відношення активностей головних радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs в залежності від відстані до ЧАЕС. Відношення активностей для західного та північного слідів виявилися близькими один до одного. Для південного сліду необхідно вводити корекцію (константу).

Вивчена вертикальна міграція ¹³⁷Cs та ¹²⁵Sb в грунтах в 1999 р. Були проведені систематичні дослідження Чорнобильських випадань в 1987–1999 рр. Вперше був виміряний ефективний період напівочищення молока від ¹³⁷Cs Чорнобильських випадань на територіях поблизу 30-км зони.

Розраховані інгаляційні дози на добу для основних радіонуклідів, виявлених в перші дні аварії для населених пунктів, що знаходяться на території зони на різній відстані від ЧАЕС. Найбільш характерні величини були біля 200 мЗв для однолітньої дитини та біля 100 мЗв для дорослого населення.

Для кожного населеного пункту основний внесок робить ¹³¹I. Відносний внесок ¹³¹I в дозу в середині 30-км зони не більш, ніж за її межами або на великих відстанях. В той же час в населених пунктах, розміщених близько до ЧАЕС, відносний внесок ¹³²Te та ¹⁰⁶Ru приблизно такий же, як внесок ¹³¹I. Це найбільш яскраво виявляється, якщо евакуація пройшла швидко, наприклад, як в Янові (на 3-й день), або в населених пунктах південного напрямку, де підвищена концентрація ¹⁰⁶Ru. Внесок інших радіонуклідів менш ніж 40%.

Дослідження радіонуклідів в "гарячих частках" показало, що доля Pu и Am в "гарячих частках" не відрізняється від той, за якою спостерігали в активній зоні або вимірювали на фільтрах з частинами менших розмірів. Облік розмірів "гарячих часток" практично не змінює інгаляційну дозу, так як змінюється тільки доза від ⁹⁵Zr та ¹⁴⁴Ce, а внесок цих радіонуклідів не перевищує (1-2)%. Аналіз внеску радіонуклідів, що вдруге попали в повітря показав, що він не перевищує 0.01% і його можна зневажити.

Ключеві слова: інгаляційна доза, концентрація радіонуклідів, "гаряча частка".

На підставі проведених досліджень реконструйована радіаційна обстановка в 30-км зоні ЧАЕС і визначена інгаляційна доза опромінення населення, що проживало в перші дні аварії поблизу ЧАЕС.

Розроблено методику розрахунку ефективних інгаляційних доз опромінення населення, засновану на даних про розподіл радіонуклідів і на зміні потужності дози, що дозволяє одержувати дані про опромінення населення в початковий період аварії.

На основі отриманих аналітичних виразів розраховані концентрації різних радіонуклідів у повітрі в перші дні аварії і створений банк даних.

Уперше проведені дослідження Чорнобильських випадань поблизу 30-км зони ЧАЕС і визначений ефективний період випадань T_{1/2 еф} = (640±70) днів.

Досліджено міграцію ¹³⁷Cs і ¹²⁵Sb у різних ґрунтах і показана необхідність урахування самопоглинання ¹³⁷Cs по глибині.

Розроблено нерадіохімічну методику, що відрізняється від існуючих тим, що вивчається L_X-випромінювання без руйнування досліджуваних зразків. Проведено виміри концентрації a-нуклідів у різних "гарячих частках".

Виконано розрахунки інгаляційних доз опромінення населення, що проживало в різних місцях 30-км зони ЧАЕС. Створено банк даних про інгаляційні дози, отримані населенням різних віків щоденно.

Список опублікованих робіт

1. Буканов В.М., Васильева Е.Г., Желтоножский В.А., Левченко А.А., Стрильчук Н.В., Чупов А.В. / Новый метод измерения ^93mNb для дозиметрии корпусов реакторов // Атомная энергия. –2000. -№1. -С.14-17.

2. Бондарьков М.Д., Донец Н.П., Желтоножский В.А., Чупов А.В. Поведение Чернобыльских выпадений вблизи 30-км зоны ЧАЭС // Радиоактивность при взрывах и авариях. / Под ред. Ю.А.Израэля, S.-Petersburg: Gidrometeoizdat. –2000. -С.374-379.

3. Бондарьков М.Д., Вишневский И.Н., Желтоножский В.А., Стукин Е.Д., Чупов А.В. Исследование g- и X-излучения "горячих частиц" из зон Чернобыльской аварии и атомных взрывов // Радиоактивность при взрывах и авариях. / Под ред. Ю.А.Израэля, S.-Petersburg: Gidrometeoizdat. –2000. -С.361-367.

4. Чупов А.В. Методы оценки дозы облучения населения в зоне аварии ЧАЭС / Сб. "Проблеми Чорнобиля". –2001. –Вып.8. –С.88-95. В сб. МНТЦ "Укрытие", 2001 г.

5. Чупов А.В. / Реконструкция доз облучения в зоне аварии на ЧАЭС // Атомна енергетика і промисловість в Україні. –2000. -№2. -С.19-21.

6. Бондарьков М.Д., Донец Н.П., Желтоножский В.А., Стукин Е.Д., Чупов А.В. / Изучение вертикальной миграции ¹³⁷Cs и ¹²⁵Sb в почве // Атомна енергетика і промисловість в Україні. –1999. -№2. -С.32-34.

7. Бондарьков М.Д., Желтоножський В.О., Мюк К., Чупов А.В. Дослідження Чорнобильських випадань ¹³⁷Cs поблизу 30-км зони ЧАЕС // Український радіологічний журнал. –2001. -№3. -С.317-321.

8. Bondarkov M.D., Donets N.P., Zheltonozhsky V.A., Chupov A.V. The research of the Chernobyl fallouts of ¹³⁷Cs in Chernigov region from 1987 to 1997 // Conference of the International Chornobyl centre, Slavutich, October 14-16, 1999. –P.139.

9. Буканов В.М., Васильева Е.Г., Желтоножский В.А., Левченко А.А., Стрильчук Н.В., Чупов А.В. / Новый метод измерения ^93mNb для дозиметрии корпусов реакторов // Тез. Межд. Совещ. по яд. спектр., с.153, Дубна, 1999.

Чупов Андрій Володимирович. Відтворення інгаляційних доз опромінення після аварії на ЧАЕС в 30-км зоні. ВІДТВОРЕННЯ ІНГАЛЯЦІЙНИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС В 30-КМ ЗОНІ – рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека.

Дисертація присвячена дослідженням, метою яких була реконструкція радіаційної обстановки в перші дні аварії в 30-км зоні ЧАЕС. На основі проведених досліджень були розраховані інгаляційні дози, отримані населенням в перші дні аварії до евакуації з 30-км зони. Було проведено вивчення властивостей "гарячих часток" як з 30-км зони, так і з Семипалатинського полігону. Для неруйнуючого контролю концентрації a-, b-, g-радіонуклідів була розроблена методика, що дозволила без проведення радіохімічних робіт вимірювати активність a-нуклідів.

Була проведена систематика експериментальних даних, отриманих в перші дні аварії, як по ізотопам конкретного елемента, так і по відношенню активності різних радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs. Для цього були вивчені відношення активностей радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs, виміряних в перші десять днів аварії як в районах, що прилягають до ЧАЕС, так і в Москві (Росія) та Зайберсдорфі (Австрія).

Отримані аналітичні вираження описують відношення активностей головних радіонуклідів до активності ¹³⁷Cs в залежності від відстані до ЧАЕС. Відношення активностей для західного та північного слідів виявилися близькими один до одного. Для південного сліду необхідно вводити корекцію (константу).

Вивчена вертикальна міграція ¹³⁷Cs та ¹²⁵Sb в грунтах в 1999 р. Були проведені систематичні дослідження Чорнобильських випадань в 1987–1999 рр. Вперше був виміряний ефективний період напівочищення молока від ¹³⁷Cs Чорнобильських випадань на територіях поблизу 30-км зони.

Розраховані інгаляційні дози на добу для основних радіонуклідів, виявлених в перші дні аварії для населених пунктів, що знаходяться на території зони на різній відстані від ЧАЕС. Найбільш характерні величини були біля 200 мЗв для однолітньої дитини та біля 100 мЗв для дорослого населення.

Для кожного населеного пункту основний внесок робить ¹³¹I. Відносний внесок ¹³¹I в дозу в середині 30-км зони не більш, ніж за її межами або на великих відстанях. В той же час в населених пунктах, розміщених близько до ЧАЕС, відносний внесок ¹³²Te та ¹⁰⁶Ru приблизно такий же, як внесок ¹³¹I. Це найбільш яскраво виявляється, якщо евакуація пройшла швидко, наприклад, як в Янові (на 3-й день), або в населених пунктах південного напрямку, де підвищена концентрація ¹⁰⁶Ru. Внесок інших радіонуклідів менш ніж 40%.

Дослідження радіонуклідів в "гарячих частках" показало, що доля Pu и Am в "гарячих частках" не відрізняється від той, за якою спостерігали в активній зоні або вимірювали на фільтрах з частинами менших розмірів. Облік розмірів "гарячих часток" практично не змінює інгаляційну дозу, так як змінюється тільки доза від ⁹⁵Zr та ¹⁴⁴Ce, а внесок цих радіонуклідів не перевищує (1-2)%. Аналіз внеску радіонуклідів, що вдруге попали в повітря показав, що він не перевищує 0.01% і його можна зневажити.

Ключеві слова: інгаляційна доза, концентрація радіонуклідів, "гаряча частка".

Публікації автора:

1. Буканов В.М., Васильева Е.Г., Желтоножский В.А., Левченко А.А., Стрильчук Н.В., Чупов А.В. / Новый метод измерения ^93mNb для дозиметрии корпусов реакторов // Атомная энергия. –2000. -№1. -С.14-17.

2. Бондарьков М.Д., Донец Н.П., Желтоножский В.А., Чупов А.В. Поведение Чернобыльских выпадений вблизи 30-км зоны ЧАЭС // Радиоактивность при взрывах и авариях. / Под ред. Ю.А.Израэля, S.-Petersburg: Gidrometeoizdat. –2000. -С.374-379.

3. Бондарьков М.Д., Вишневский И.Н., Желтоножский В.А., Стукин Е.Д., Чупов А.В. Исследование g- и X-излучения "горячих частиц" из зон Чернобыльской аварии и атомных взрывов // Радиоактивность при взрывах и авариях. / Под ред. Ю.А.Израэля, S.-Petersburg: Gidrometeoizdat. –2000. -С.361-367.

4. Чупов А.В. Методы оценки дозы облучения населения в зоне аварии ЧАЭС / Сб. "Проблеми Чорнобиля". –2001. –Вып.8. –С.88-95. В сб. МНТЦ "Укрытие", 2001 г.

5. Чупов А.В. / Реконструкция доз облучения в зоне аварии на ЧАЭС // Атомна енергетика і промисловість в Україні. –2000. -№2. -С.19-21.

6. Бондарьков М.Д., Донец Н.П., Желтоножский В.А., Стукин Е.Д., Чупов А.В. / Изучение вертикальной миграции ¹³⁷Cs и ¹²⁵Sb в почве // Атомна енергетика і промисловість в Україні. –1999. -№2. -С.32-34.

7. Бондарьков М.Д., Желтоножський В.О., Мюк К., Чупов А.В. Дослідження Чорнобильських випадань ¹³⁷Cs поблизу 30-км зони ЧАЕС // Український радіологічний журнал. –2001. -№3. -С.317-321.

8. Bondarkov M.D., Donets N.P., Zheltonozhsky V.A., Chupov A.V. The research of the Chernobyl fallouts of ¹³⁷Cs in Chernigov region from 1987 to 1997 // Conference of the International Chornobyl centre, Slavutich, October 14-16, 1999. –P.139.

9. Буканов В.М., Васильева Е.Г., Желтоножский В.А., Левченко А.А., Стрильчук Н.В., Чупов А.В. / Новый метод измерения ^93mNb для дозиметрии корпусов реакторов // Тез. Межд. Совещ. по яд. спектр., с.153, Дубна, 1999.