Кулинич Ю.В. Взаємодія фільтратів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) із зоною аерації (еколого-геохімічна оцінка). – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. – Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України. – Київ, 2007.
У дисертації вивчено фізико-хімічні процеси, які відбуваються у природно-техногенній системі полігонів та звалищ твердих побутових відходів. Визначено умови поглинання важких металів породами зони аерації Київського полігону ТПВ та окремими глинистими мінералами з фільтратів.
Доведено, що основним механізмом поглинання заліза та алюмінію із фільтратів є гетерокоагуляція колоїдів на частках глинистих мінералів. Показано, що при використанні процесів гетерокоагуляції можна значно зменшити вміст важких металів у фільтраті полігонів та звалищ ТПВ і тим самим зменшити імовірність їхнього потрапляння у трофічні ланцюги.
Доведено, що при такій системі коагулювання, колоїдні частинки будуть захоплювати і співосаджувати небезпечні суміші.
У дисертації наведене узагальнення різних літологічних типів порід і ґрунтів зони аерації полігону ТПВ та встановлено, що найбільш сприятливими для поглинання металів є алевритові породи, найменш – піщані.
Показано, що валовий вміст досліджуваних металів у ґрунтах і породах, які знаходяться за межами впливу полігону, не перевищують ГДК.
В результаті забруднення порід, які знаходяться в зоні впливу фільтратів, зростає валовий вміст металів, а також їхні рухомі форми, при цьому: переважна кількість марганцю знаходиться у рухомій (водорозчинній, іонообмінній) та умовно рухомій формах, рухомі форми алюмінію у ґрунтах практично відсутні.
Визначення хімічного складу фільтрату Київського полігону ТПВ № 5 показало, що вміст алюмінію, заліза та марганцю перевищує ГДК на скид стічних вод у відкриті водойми в 2-8 разів.
Залізо та алюміній і частково марганець у фільтратах зі слабколужним pH переважно знаходяться у вигляді колоїдів.
З усіх досліджуваних сорбентів найкращі сорбційні властивості має Na- форма монтморилоніту. Бентоніт Черкаського родовища поглинає дещо менше цих металів, а поглинальна здатність інших сорбентів: палигорскіту і глин 4-го шару (генетична суміш палигорскіту з монтморилонітом) Черкаського родовища та сапоніту, становить 50-70%.
Основним механізмом поглинання заліза та алюмінію із слабколужних техногенно забруднених розчинів є гетерокоагуляція,завдяки якій можна значно зменшити вміст важких металів у фільтраті і тим самим зменшити імовірність їхнього потрапляння у трофічні ланцюги.
Для створення інженерних геохімічних бар’єрів, які значно зменшують міграцію металів полігонів та звалищ ТПВ у навколишнє середовище, найбільш перспективним матеріалом є бентоніт та Na-форма монтморилоніту.
Публікації автора:
Шкрупська Ю.В. Проблеми техногенного впливу на геологічне середовище полігонів твердих побутових відходів // Пошукова та екологічна геохімія. – К., 2003. – № 2/3, – С. 73-75.
Кулинич Ю.В., Кадошніков В.М., Кузенко С.В. Глинисті мінерали як геохімічні бар’єри для фільтратів полігонів та звалищ твердих побутових відходів // Геохімія та екологія. – К., 2004. – № 9. – С. 118-122 (Автором виконано постановку завдань досліджень та на їх основі визначено взаємодію глинистих мінералів різної структури з фільтратом, який утворюється на Київському полігоні ТПВ № 5).
Кулинич Ю.В. Роль геологічного середовища в мінімізації техногенного забруднення полігонами твердих побутових відходів (на прикладі Київського полігону ТПВ № 5) // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. – 2006. – № 12. – С. 92-97.
Шкрупська Ю.В. Проблеми, пов’язані з утворенням фільтрату на полігонах твердих побутових відходів // Екологія та здоров’я людини. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів: Зб. матеріалів науково-технічної конференції. – Х., 2000. – Т. 2. – С.372-375.
Шкрупська Ю.В. Сміттєпереробні заводи – новий напрям у поводженні з твердими побутовими відходами // ТЕХНОРЕСУРС – 2000: Міжнародна науково-практична конференція по управлінню відходами. – К., 2000. – С.146-147.
Шкрупська Ю.В. Існуючі технології переробки відходів // Сучасні та перспективні технології захоронення та утилізації твердих побутових відходів: Збірка матеріалів науково-виробничого семінару. – К., 2001. – С.19-21.
Шкрупська Ю.В. Проблеми техногенного впливу на геологічне середовище полігонів твердих побутових відходів // Наука про Землю – 2001: Збірка матеріалів молодіжної наукової конференції. – Л., 2001. – С. 110-111.
Шкрупська Ю.В. Формування, склад і вплив фільтрату полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище // Санітарна очистка міста та комунальний автотранспорт: Інформаційно-аналітичний збірник. – К.: ДАЖКГ, 2002. – С. 27-29.
Кулинич Ю.В., Кадошников В.М. Влияние фильтратов полигонов твердых бытовых отходов на окружающие полигон породы // Нові технології та обладнання по переробці промислових та побутових відходів і їх медико- екологічне забезпечення: Труди ІІІ науково-технічної конференції – К.: Знання, 2004. – С. 57-59.
Кулинич Ю.В., Кадошніков В.М. Природні глини – освітлювачі фільтратів полігонів та звалищ твердих побутових відходів // Відходи виробництва та споживання: Матеріали науково-практичної конференції (17-19 травня 2006р.). – К.: АВМ Друк, 2006. – С. 168-169.
Кулинич Ю.В., Кадошников В.М., Кузенко С.В. Глины как геохимические барьеры для фильтратов полигонов твердых бытовых отходов // Глины и глинистые минералы: Тез. докладов Международной конференции (26-30 июня 2006 г.). – Пущино, 2006. – С. 99, 104.
Кадошников В.М., Кулинич Ю.В., Красильщикова О.А. Особенности поглощения коллоидов глинистыми минералами // Глины и глинистые минералы: Тез. докладов Международной конференции (26-30 июня 2006 г.). – Пущино, 2006. – С. 83, 91.
